Депутати звернулися до Венедиктової і Холодницького розслідувати дії прокурорів у справі Кулика

Комітет з антикорупційної політики Верховної Ради України на своєму засіданні у вівторок ухвалив рішення звернутися до Генерального прокурора Ірини Венедиктової розслідувати дії прокурорів САП в справі екс-прокурора Костянтина Кулика, заслухати керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького і главу Вищого антикорупційного суду Олену Танасевич, а також надати екс-міністру фінансів Ігорю Уманському і нардепу Гео Леросу статус викривачів корупції. На засіданні Комітету голова НАЗК Олександр Новіков підтвердив реєстрацію звернення Гео Лероса і початок процедури розгляду йому статусу викривача корупції.

Антикорупційний комітет провів своє перше засідання в режимі відеоконференції. Така робота комітетів передбачена на період карантину, після прийняття законопроекту №3277 про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України», який був прийнятий на позачерговому засіданні Ради 30 березня, за основу і в цілому. Тоді за документ проголосували 319 народних депутатів.

Зокрема, глава Комітету Анастасія Радіна (Красносільська) підтримала питання про звернення до Генерального прокурора Ірини Венедиктової з метою дати правову оцінку діям прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького в справі Костянтина Кулика. Йдеться про процесуальних прокурорів, які відмовилася від своїх же звинувачень і розслідування, яке проводило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), раптово ставши на захист Костянтина Кулика в справі про незаконне збагачення.

«Я підтримую звернення народних депутатів до Офісу генерального прокурора і генпрокурору Ірини Венедиктової, а також в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, надати Раді документи і пояснення прокурорів і особисто Назара Холодницького щодо правомочності дій прокурорів», - заявила Анастасія Радіна. У свою чергу, перший заступник голови Комітету з антикорупційної політики Ярослав Юрчишин виступив з ініціативою запросити на Комітет представників САП і заслухати їх аргументацію і на підставі слухань прийняти рішення. Комітет має намір запросити на свої наступні засідання Олену Танасевич, главу Вищого антикорупційного суду і Назара Холодницького, главу САП.

Нагадаємо, що справу №52015000000000017 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань України (ЕРДР) 25 грудня 2015 року. Досудове розслідування цього кримінального провадження здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та завершено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Але з приходом Ірини Венедиктової в Генпрокуратуру прокурори САП, які виступають обвинувачами, різко виступили з клопотанням про закриття справи.

2 квітня перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук, всупереч вимогам чинного законодавства України, без наявності підстав передбачених частиною 2 ст. 284 КПК України, звернувся до Вищого антикорупційний суд України з клопотанням про закриття кримінального провадження стосовно Кулика, хоча суд вже вирішував відповідне клопотання та відмовив у його задоволенні у зв'язку з тим, що кримінальне провадження може бути припинено лише на стадії досудового слідства на підставі постанови прокурора. І Вищий антикорупційний суд, без наявності повноважень, під головуванням судді Олега Коліуша (в колегію також входили судді Олег Ткаченко та Віталій Дубас) задовольнив відповідне клопотання, незважаючи на те, що справа не підсудна антикорупційному суду, про що зазначав Верховний Суд.

На засіданні прокурори САП виступили одночасно і стороною обвинувачення, і стороною захисту прокурора Кулика, що прямо суперечить процесуальним нормам. А виправдання скандального прокурора вже назвали нонсенсом в діяльності антикорупційних органів, що дискредитує їх існування.

У грудні 2015 року проти Костянтина Кулика порушили кримінальну справу за фактом незаконного збагачення. За даними НАБУ, з 2011 до 2015 року, перебуваючи на службі в органах прокуратури, Кулик отримав доходи близько 1,7 млн грн. Але за даними слідства, в цей же період витрати Кулика перевищили його доходи на 2,6 мільйона гривень і склали близько 3,4 млн грн. Кулика звинувачували в незаконному збагаченні, а восени 2019 року він був звільнений з Генеральної прокуратури за те, що не з'явився на переатестацію прокурорів.

Фото: УНІАН