В обійми агресора: як і чому Грузія зробила проросійський крен

Так званий закон про іноагентів затверджували вчора в Грузії під акомпанемент протестів поза межами законодавчого органу та напруженою до межі атмосферою безпосередньо всередині нього. Депутати від правлячої партії та опозиції влаштували бійку, і тамтешній спікер Шалва Папуашвілі деяких із них вигнав із зали, а опозиціонерці Тамар Чарквіані вимкнув мікрофон, заявивши, що «не дасть їй влаштувати тут мітинг».

При цьому голова найбільшої опозиційної партії «Єдиний національний рух» (ЄНД) екс-президента Михайла Саакашвілі Леван Хабеїшвілі все-таки зміг сказати своє слово. Він закликав «негайно» відкликати «цей згубний у всіх сенсах» законопроект і наголосив, що лідери партії влади ще недавно заявляли, що, мовляв, жоден закон не вартий волосинки дитини. Виходячи з цього пан Хабеїшвілі нагадав, що під час акцій протесту силовики «побили до синців» молодь. Втім, дісталося і йому. До парламенту голова ЄНД прибув учора з лікарні, куди потрапив напередодні. У клініку Леван Хабеішвілі був доставлений з переломами кісток носа і вибитими передніми зубами. За словами опозиціонера, його протягом 15 хвилин били спецназівці, пропонуючи назвати себе «чмо» в обмін на припинення насильства. «Такого задоволення я їм не приніс», - розповів опозиціонер.

Читайте також: Масові акції протесту тривають у Грузії

Зазначимо, що в ніч проти 1 травня учасники мітингу проти закону про іноагентів спробували перекрити виходи з будівлі законодавчого органу, щоб влаштувати депутатам від влади «коридори ганьби». Проте спецназ відтіснив активістів із бічних вулиць на центральний проспект імені Шота Руставелі. При видавлюванні мітингувальників поліція застосувала перцевий та сльозогінний гази, а також палиці та навіть гумові кулі.

На захист протестувальників виступила президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка закликала главу МВС Вахтанга Гомелаурі негайно припинити розгін. «Абсолютно необґрунтоване, неспровоковане та непропорційне застосування сили... Повна відповідальність лягає на уряд. Грузинський народ позбавлений права на мирний протест», – заявила глава держави. Втім, незважаючи на її заклики, влада вирішила, що від демонстрантів треба зачистити і проспект Руставелі, додавши до спецзасобів ще й водомети.

Михайло Саакашвілі, який перебуває нині в ув'язненні, поширив заяву із закликом до прихильників продовжувати мітинги в «максимально радикальному та непримиренному стилі», оскільки «боятися з подібною владою не можна».

Влада, до речі, зібрала 29 квітня у Тбілісі свій «антимайдан», цвяхом програми якого став виступ почесного голови провладної політсили «Грузинська мрія» мільярдера Бідзини Іванішвілі, якого вважають тіньовим правителем Грузії. Спіч пана Іванішвілі був сприйнятий як сигнал про зміну зовнішньополітичного курсу Тбілісі та розворот до Росії. Так, мільярдер заявив, що у 2004-2012 роках за президентства Саакашвілі «Грузією управляла зовнішня агентура», яка прийшла до влади в результаті «революції троянд» 2003 року. За словами Іванішвілі, Михайло Саакашвілі прийшов до влади «за допомогою неурядових організацій», а оскільки не можна допустити «призначення влади в Грузії ззовні», то й треба ухвалити законопроект «Про прозорість іноземного впливу».

Якщо цього не зробити, то, впевнений Іванішвілі, у республіки з'явиться нова влада, обрана для неї «глобальною партією війни». Хто мається на увазі в цій абстрактній структурі, він уточнювати безпосередньо не став, але з його слів ставало зрозуміло, що він має на увазі якісь західні сили, які «впливають на НАТО».

На думку Іванішвілі, саме «глобальна партія війни» винна у конфліктах та нестабільності у регіоні. Зокрема, ці сили «протиставили Грузію Росії у 2008 році», а потім «привели Україну до ще жахливішого стану», намагаючись до того ж «відкрити другий фронт проти Росії в Грузії».

«Сьогоднішня Грузія – це не Грузія часів Шеварднадзе і не Україна Януковича», - заявив Іванішвілі, попутно пообіцявши оголосити «партію Саакашвілі» поза законом після парламентських виборів, намічених у цій країні на жовтень.

Перед учасниками проурядового мітингу також виступили мер Тбілісі, колишній футболіст Каха Каладзе, офіційний голова «Грузинської мрії» Іраклій Гарібашвілі, прем’єр Іраклій Кобахіддзе та інші чиновники. Усі вони в один голос розповідали про небезпеку нав'язування Грузії західних цінностей, обіцяючи при цьому вступити до Євросоюзу на «своїх умовах».

Тим часом тамтешня опозиція попереджає, що з таким законом Грузія не тільки не увійде до Євросоюзу, а й позбудеться вже наявних «європлюшок» якось безвіз.

На Заході справді, м'яко кажучи, не схвалюють того, що відбувається нині в Грузії. Главу МЗС республіки Іллю Дарчіашвілі недавно навіть запросили до Брюсселя для консультацій, а шеф європейської дипломатії Жозеп Боррель 1 травня «рішуче засудив насильство щодо демонстрантів» і нагадав, що Грузія - «країна-кандидат у члени ЄС», а тому « придушення протесту-неприйнятно».

Утім, санкцій від Брюсселя у Тбілісі тут і зараз не очікують, оскільки, як зазначають місцеві аналітики, до виборів до Європарламенту, який формує склад Єврокомісії (ЄК), залишилося трохи більше місяця, а нинішній склад ЄК навряд чи встигне узгодити санкції чи призупинити безвізовий режим.

Остаточне ухвалення скандального законопроекту, який є по суті клоном аналогічного документа, затвердженого РосДерждумою, має відбутися 17 травня. І тамтешня влада, зважаючи на все, не має наміру давати задній хід. Як заявив учора прем'єр Іраклій Кобахідзе, акції протесту – це лише «кілька днів дискомфорту». За його словами, влада готова до мітингів, які будуть йти аж до дня, коли «Грузинська мрія» збереться в парламенті для того, щоб подолати вето президента Саломі Зурабішвілі, накладене на законопроект.

«Ревізія Революції троянд 2003 року, репресії для опонентів і «зрадники» у суспільстві, яких контролює «іноземна агентура»... У своєму виступі Іванішвілі не лише розкрив усі карти, а й повністю взяв на себе політичну відповідальність за те, що відбувається з Грузією. Нарешті. Він виступав перед такою величезною аудиторією вперше після передвиборчої кампанії 2012 року. Для олігарха – це справжнє катування. Він непублічна людина, вимовляти промови перед натовпом навіть прибічників – не його сильна сторона. Іванішвілі був не в голосі, часто пив воду. Говорив 20 хвилин. Усі слова олігарха – капітуляція перед Кремлем. Наратив один в один. Агентура, зрадники, глобальна партія війни інше та інше. Грузія судячи з усього змінює зовнішньополітичний курс, з опонентами будуть надходити за білоруською моделлю і будуть репресії», - зазначає відома грузинська журналістка Марта Ардашелія.

У свою чергу політолог Максим Ялі робить наступний акцент: «Події в Грузії демонструють, що навіть після військової агресії можливий «відкат» у минуле, де до влади приходять сили, які, м'яко кажучи, нейтрально ставляться до Російської Федерації. І приходять до влади законним шляхом, до речі. Так, під час військового вторгнення російських військ до Грузії не було таких численних жертв та руйнувань, як в Україні. Але тим не менш, маятник історії може хитнутися назад. Хоча 2008-го, впевнений, це теж здавалося неможливим. На те саме сподівається Кремль і в Україні. Чи реалізуються ці надії, залежить лише від нас. І від того, як скінчиться війна».

Читайте також: Третій – зайвий: чи припинить Китай допомагати Путіну у російсько-українській війні