Війна та гроші: чи встоїть Україна без фінансової підтримки союзників

Днями президенти України та Росії підписали бюджети своїх країн, де закладено рекордні асигнування на війну. Так, частка військових статей бюджету України на наступний рік становить половину від усіх видатків, а це 1,69 трильйона гривень (близько $47 млрд) або близько 22% від ВВП. Причому це витрачають майже всі доходи бюджету, зібрані в Україні. Половину витрат бюджету, що лишилася, передбачається фінансувати, в основному, за рахунок допомоги західних партнерів.

У Росії витрати на армію та ВПК складуть, вперше з радянських часів, третину всіх витрат країни – 29,5%. За майбутній рік за статтею «національна оборона» бюджет РФ витратить 10,775 трлн рублів ($ 120 мільярдів). Це на 70% більше, ніж у 2023-му (6,8 трлн), у 2,3 рази більше, ніж у 2022-му (4,7 трлн), і втричі вище за показники довоєнного 2021 року (3,5 трлн). Наступного року на військові потреби буде спрямовано 6% ВВП Росії.

Читайте також: Західні партнери зменшили фінансування України

Формально військовий бюджет країни-агресора приблизно втричі більший за український. Тим часом фактично до українських військових витрат не вписано вартості військової техніки та снарядів, які безоплатно передають західні союзники. А це може бути продукції ще на десятки мільярдів доларів, хоча точні суми на наступний рік у США та Європі поки що не затверджено – як, втім, і суми економічної допомоги.

З цього надважливого та надчутливого питання зараз тривають основні баталії у Сполучених Штатах. Нещодавно спікер Палати представників Майк Джонсон зробив прогноз, що Конгрес схвалить надання додаткової допомоги Україні ближче до Різдва. Зазначивши, що США не можуть «дозволити Путіну пройти маршем через Європу», Джонсон резюмував: «Ми розуміємо необхідність надання допомоги Україні. Допомога Ізраїлю зараз є головним пріоритетом для США, але допомога Україні – ще один пріоритет».

Слід зазначити, що на другий рік повномасштабної війни з путінською Росією наша країна в економічному плані вступає на твердіших ногах, ніж 2023-го. За прогнозами Кабміну та експертів-економістів, у 2024 році валовий внутрішній продукт (ВВП) зросте на 5%. Інфляція ж, яка торік перевищила 26%, увійшла до цільових рамок Нацбанку (близько 5%).

Разом з тим сказати, що економічна картина-2024 представляється виключно в яскравих і оптимістичних тонах, не можна. Насамперед тому, що на 1,8 трлн грн доходів, які наступного року може забезпечити вітчизняна економіка, припадає 3,3 трлн видатків. Тобто бюджетна «дірка» складає ні багато ні мало – 1,5 трлн гривень. Для розуміння ситуації зазначимо, що дефіцит у бюджеті поточного року – це чверть усього ВВП, а наступного року це буде трохи менше ніж 20%. У мирний час дефіцит був 2-3%. Цей показник зріс під час коронавірусної пандемії до 6% і тоді фінансові аналітики називали це бюджетним НП. А що ж зараз?

З початком путінської «спецоперації» половина бюджетних видатків йде на армію. У кошторисі на 2024 рік витрати на оборону, як ми вже зазначили вище, становитимуть 1,6 трлн грн – це 50,5% видатків. Інша половина йде на зарплати бюджетникам та держслужбовцям, усілякі соціальні виплати, зокрема пенсії. Коштів, вироблених економікою, вистачає лише на першу половину – армію та її потреби. Інші статті фінансуються за рахунок міжнародних союзників. Тобто зафіксоване урядом Шмигаля економічне зростання та рівень добробуту українців практично на рівні довоєнного 2021 року пов'язане здебільшого з припливом зовнішніх грошей.

За даними Міністерства фінансів, 2022 року країна отримала від міжнародних партнерів близько 32 млрд доларів. Цього року станом на листопад – $37,5 млрд. Головним фінансовим донором України у 2023 році став Євросоюз, звідки надійшло близько 18 млрд доларів. Цьогоріч ЄС потіснив із першого місця США, які раніше лідирували з фінансової допомоги Києву. За 11 місяців 2023-го від офіційного Вашингтона надійшло майже 11 млрд доларів (проти 12 млрд 2022-го). Серед інших ключових донорів значаться Канада, Японія та Великобританія, а також МВФ та Світовий банк.

Очікується, що наступного року наша з вами країна має отримати приблизно таку саму суму міжнародної допомоги, як і цього року – близько $42 млрд доларів. Різниця полягає в тому, що, як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, розуміння, хто покриє три чверті цієї суми, поки немає. Фінансовий туман обумовлений насамперед політичною погодою у Сполучених Штатах та Євросоюзі, які досі не затвердили бюджети допомоги Україні. У Вашингтоні, як зазначалося вище, це голосування заплановане якраз під різдвяну ялинку, а в таборі ЄС все ще тривають дискусії через розбіжності між членами клубу, зокрема щодо механізму прийняття рішень. При цьому масштабна програма допомоги Україні на 50 млрд. євро – Ukraine Facility – вже пройшла попереднє схвалення в Європарламенті. Проте попереду голосування у Раді ЄС, яке має бути одностайним, включаючи голос Угорщини, яка має історію блокування рішень на підтримку України. Втім, раніше всі ці позиційні свистопляски Будапешта довкола фінансової допомоги Києву вдавалося нейтралізувати на фініші.

Треба розуміти, що з 50 млрд євро від ЄС чисто на підтримку українського бюджету призначено 39 мільярдів. І як вони розподілятимуться за роками – питання. У Євросоюзі раніше говорили про те, що допомога надходитиме рівномірно, але український уряд вже звернувся до керівництва ЄС і попросив видати наступного року відразу 18 млрд євро – власне стільки ж, скільки Київ отримає від Брюсселя і цього року. Що ж до США, то поки що точних цифр можливої допомоги немає. Загалом її оцінюють у $60 млрд, але більша її частина буде військовою, тоді як на фінансування бюджету може піти близько десяти мільярдів. Якщо до цього приплюсувати допомогу від Канади, Японії та міжнародних фінансових організацій, то навіть за оптимістичного сценарію бюджетна «дірка» українською може становити близько $5 млрд доларів.

За словами голови Мінфіну Марченка, якщо дефіцит становитиме 5 мільярдів – «це буде маленькою проблемою, і ми знайдемо спосіб, як її вирішити». За його словами, одним із таких рішень є ухвалений нещодавно Верховною Радою закон про перенаправлення податку на доходи військових із місцевих бюджетів до державного. Ці доходи, що несподівано з'явилися в місцевих бюджетах з початком повномасштабної війни, як відомо, викликали запеклі суспільні суперечки про бруківку, скульптури та озеленення замість таких необхідних на фронті дронів. Але як би там не було, за оцінками урядовців, саме завдяки такому перерозподілу держбюджет отримає наступного року понад 200 млрд. грн. або близько $6 млрд.

У разі, якщо дефіцитна «дірка» становитиме $10 млрд, то, як запевняє міністр Марченко, «це теж буде в принципі вирішуваною проблемою, але уряду доведеться десь скорочувати витрати, десь збільшувати податки». Міністр фінансів не конкретизує, про що конкретно йдеться, проте профільні експерти кажуть, що такі кроки будуть схожі на те, що вже мало місце у 2022-му: відмова від підвищення зарплат бюджетникам, індексації пенсій, посилення податкового тиску тощо.

А ось як покрити розрив більш ніж 20 млрд доларів, у Шмигаля поки не знають. Експерти у цьому контексті найчастіше говорять про ймовірне поновлення друку грошей Нацбанком і, отже, відкату до високої інфляції та девальвації гривні. Водночас не слід забувати про те, що за цей рік НБУ вдалося дещо відкласти у золотовалютних запасах, тому держрегулятор має достатньо резервів, щоб виконати свою ключову обіцянку щодо збереження курсової стабільності.

Утім, і у владних коридорах, і в експертних колах прогнозують, що міжнародна допомога все-таки надходитиме і бюджетна діра навряд чи перевищить позначку $5 млрд.

Відомий економіст Олександр Охріменко, «танцюючи» від найвищої прогнозованої дефіцитно-бюджетної цифри в $20 млрд., констатує: «Якщо нам нададуть усю обіцяну допомогу, то виходить, що Україна отримає близько 100 млрд доларів фінансової допомоги на війну та фінансування дефіциту державного бюджету, що також пов'язано з війною. У РФ на війну у федеральному бюджеті закладено 120 млрд дол. Тепер, як то кажуть, будемо на рівних. 20 млрд дол. або 820 млрд грн, це вже сама Україна зможе профінансувати внаслідок податків та емісії гривні. Але чекаємо на підтвердження основних сум від союзників. Лідер республіканської більшості у Палаті представників Конгресу США Майкл Джонс заявив, що він підтримує надання коштів Україні, що є гарною новиною. Але точно буде відомо про гроші лише у грудні. Тож, чекаємо. ЄС поки що не має рішення і проблема з бюджетом Німеччини, яка опосередковано впливає на рішення ЄС для України. Теж чекаємо. Загалом сьогодні ключова тема – чекаємо. Бо без цих грошей воювати буде дуже важко, а з цими грошима воювати буде важко, але реально».

Читайте також: Нідерланди нададуть додаткову допомогу Україні