Вовчий квиток «вовчому суду»: як ліквідувавши ОАСК, влада намагається взяти під контроль КСУ

Під час вчорашнього пленарного засідання Верховної Ради нардепи ухвалили одразу кілька резонансних законів. Перший – законопроект №5655 - стосується реформ у сфері містобудування. Автори називають його дієвим інструментом у боротьбі з корупцією та зловживаннями у будівництві. Проте проти виступали профільні експерти, які заявили про численні ризики нового документа. Буквально напередодні розгляду документа у будівлі під скляним куполом на Грушевського вибухнув скандал. В Асоціації міст заявили, що закон не вирішує проблем, а навпаки, створює чимало ризиків, зокрема, позбавляє місцеву владу та громадськість можливості контролювати забудову.

Категорично проти виступили і в національному союзі архітекторів, наголосивши, що багато функцій від країни цим документом передаються у приватні руки. За задумом, це покликано прибрати державну корупцію, але фахівці побоюються, що це може просто зробити її приватною.

Читайте також: Рада ліквідувала ОАСК

«Приватний містобудівний контроль дозволить створити забудовникам свої органи, які контролюватимуть будівництво, тоді як держава взагалі усувається від цього процесу. Це ненормальна ситуація», - зазначила на один із ризиків нового закону заступник голови архітектурної палати НСАУ Ганна Кірій.

Ще один досить «каламутний» момент – електронний допуск до ринку забудовників. Є небезпідставні побоювання, що через формальні відмови не всі компанії зможуть отримати дозволи і це може створити монополію на ринку.

Крім того, у законі нечітко прописано, куди скаржитися у разі незаконної забудови. І найголовніше – хто це може робити. Чи будуть такі повноваження у конкретних громад, місцевої влади чи всі функції ляжуть на плечі Міністерства розвитку громад?

Всі ці важливі питання залишаються відкритими і в майбутньому неодмінно «вилізуть боком». Втім, не виключено, що ухвалений у добре апробованому нинішнім складом Ради турборежимі документ ветує президент. До речі, відповідна петиція на момент підготовки даного матеріалу дуже швидко зібрала процедурно необхідні 25 тисяч голосів і кількість автографів невпинно зростає.

Автором скандального документа, що його в соцмережах називають перемогою будівельної мафії над контролем громадянського суспільства, є формальний лідер пропрезидентської партії «Слуга народу» Олена Шуляк. І вона, незважаючи на тотальну і багато в чому небезпідставну критику, своє законодавче дітище вважає... проривом. «Ми запроваджуємо тотальну цифровізацію всіх процесів у будівельній сфері. Це означає, що будувати можна лише за наявності всіх дозвільних документів, що автоматично видаються єдиною електронною системою, пов'язаною з усіма необхідними реєстрами. Вона ж блокуватиме проекти з порушеннями законодавства», - написала Шуляк у себе у Facebook, додавши при цьому, що ухвалений законопроект є «найголовнішою умовою старту повноцінного відновлення країни». Чи розділить нинішній господар Банкової таку саму точку зору чи ветує закон — стане відомо дуже скоро, тому точку тут ставити ще рано.

Тим часом Шуляк усіляко намагається захистити своє скандальне дітище. Дійшло до того, що коли київський активіст Олег Симороз, який втратив на фронті обидві ноги, розкритикував цей закон, вона приїхала до нього в лікарню. Але не для того, щоб допомогти.

«Складно навіть уявити, що в голові у цієї сволоти, щоб прийти до бійця, який втратив обидві ноги (ще навіть два місяці не минуло з того дня) і намагатися з ним з'ясовувати стосунки», - розповів однопартієць Симороза по партії «Народовладдя» екс-нардеп Юрій Левченко.

У цьому контексті слід окремо наголосити на тому, що документ дружно підтримали уламки ОПЗЖ, яка після початку великої війни розбилася на окремі депгрупи, намагаючись демонструвати лояльність влади. І з огляду на це стає зрозумілим, чому представники монобільшості не поспішають позбавляти соратників путінського кума Медведчука депутатських мандатів, хоча підстави та механізми існують.

Зараз «опзж-исти» - це слухняне та надійне страхування СН від голосового дефіциту при розгляді неоднозначних законопроектів, до яких належить і напрацювання пані Шуляк. Жертвами її закону можуть стати, до речі, й об'єкти культурної спадщини, адже для них фактично прописано принцип мовчазної згоди на будівництво. Одним словом, зауважень до скандального документа – віз та маленький візок, але знов-таки – останнє слово за Володимиром Зеленським, а він його поки що не сказав.

А ось інший ухвалений під час засідання парламенту 13 грудня документ глава держави оперативно скріпив своїм автографом і навіть згадав у традиційному відеозверненні. Йдеться про ліквідацію одіозного Окружного адміністративного суду Києва. «Ця історія завершилася. А історія реформ продовжується – продовжується навіть під час такої війни. Я дякую всім, хто працює заради України», - підкреслив Зеленський, який, до речі, рівно двадцять місяців тому публічно заявляв, що питання ОАСК буде вирішене «невідкладно».

«Убивши» 310 голосами ОАСК – суд імені Вовка, який ходить в Україні під кримінальною справою і перебуває під санкціями США, нардепи відразу проголосували за створення Київського міського окружного адміністративного суду. Але про це трохи пізніше.

Зазначимо, що ОАСК був судом першої інстанції, який розглядав суперечки щодо виборчого процесу, прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби, справи про оскарження рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які розташовані у Києві. Фактично в руках «вовчого суду», як часто називають ОАСК, були всі найважливіші питання країни, рішення щодо яких приймалися безпосередньо у столиці. Саме тому експерти постійно вказували на те, що хоч би хто приходив до головного кабінету на Банковій, він завжди намагався зробити ОАСК «в дошку своїм» або, іншими словами – слухняно-ручним. Суд цей, до речі, проіснував двадцять років, сім із яких ним керував вищезгаданий Павло Вовк.

ОАСК, який вирушив недавно в брухт історії, відомий своїми резонансними рішеннями і скандальними суддями. ОАСК скасовував нову редакцію українського правопису та перейменування Московського проспекту на проспект Бандери у Києві. Декілька років тому ОАСК за позовом Ігоря Коломойського визнав націоналізацію «ПриватБанку» незаконною.

Також Окружний адмінсуд заблокував перейменування УПЦ московського патріархату, яка за рішенням Верховної Ради мала внести у свою назву зв'язок із Росією для чіткого розуміння людьми, звідки конкретно «ростуть ноги» цієї структури.

Серед інших резонансних вердиктів ОАСК – заборона Уляні Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я, скасування заборони на показ в Україні серіалу «Свати» (конкретний пас Зе-владі), відновлення Романа Насірова – загальновідомого любителя ковдр у клітинку – на посаді голови Державної фіскальної служби тощо. До речі, ще під час Революції гідності суддя Санін прийняв рішення про заборону Майдану, а його колега Аблов – заступник голови цього суду – зобов'язав «Беркут» розігнати його в ніч із 10 на 11 листопада, коли сталося перше насильство проти демонстрантів.

Навесні цього року, вже після старту путінської «спецоперації», ОАСК прийняв до розгляду позов президента-втікача Януковича щодо повернення його на найвищу посаду в країні. ВФЯ скаржився, що Рада «пішла» його незаконно і тепер треба все повернути назад. Експерти розцінювали це як можливу частину плану Кремля «за три дні» взяти не лише Київ, а й Банкову, а, отже, всю країну, бо Віктор Федорович беззастережно виконував би будь-яку, навіть найдивовижнішу путінську ідею.

Законопроект №5369 про ліквідацію ОАСК внесли до парламенту у квітні 2021 року зі статусом «невідкладний». Невідкладність, як бачимо, у поданні нинішньої влади – поняття більш ніж розтяжне... Як би там не було, але наразі замість «вовчого суду» буде створено Київський міський окружний адміністративний суд.

«Новий адміністративний суд неможливо створити до того, як не буде створено Вищу кваліфікаційну комісію суддів та нову Вищу раду правосуддя. Ці процеси зараз тривають, але їх може зірвати судова мафія на з'їзді суддів, не проголосувавши за вісім членів ВРП. Втім, у зв'язку з тим, що ОАСК ліквідовано, гадаю, сила та вплив цієї самої мафії значно знизилися», - зазначає голова фонду Dejure Михайло Жернаков.

За словами експерта, ліквідація суду не означає, що судді ОАСК автоматично втратять свої посади – їх все ще можуть перевести до іншого суду, проте, знову ж таки, це може зробити лише Вища кваліфікаційна комісія, якої зараз немає. Але якщо вони відмовляться від переходу, це буде підставою для їхнього звільнення. «Крім статусу судді є ще й вимір кримінальних проваджень, велика кількість яких проти суддів ОАСК існує. Якщо буде винесено вироки, які набудуть законної сили, судді також втратять свої посади», - підсумував Михайло Жернаков.

Загалом і в цілому, і в експертних колах, і в суспільному середовищі з цілком зрозумілих причин прийняли новину про ліквідацію скандального ОАСК. Інша справа, що поряд з цим нардепи під шумок прийняли ще одне рішення, яке стосується судової гілки влади. А тут уже є запитання...

«Без ложки дьогтю не обійшлося. Слідом за ліквідацією ОАСК Верховна Рада провалила реформу Конституційного суду. Ухвалений 13 грудня закон не лише не гарантує вирішального голосу у відборі суддів КСУ незалежним експертам. Він робить із міжнародників ширму для простягання до КСУ ручних суддів. Тепер заблокувати кандидатів, яких тягне Банкова, набагато складніше. Тому з новим законом уже до літа влада контролюватиме більшість у Конституційному суді. Це означає, що влада зможе зробити все, що заманеться: провести дострокові вибори, знести ВАКС чи скасувати судову реформу. Без жодних запобіжників, КСУ з радістю освятить будь-яку спущену зверху ідею. Чимось нагадує Росію, правда? Виходить феномен. Поки ЗСУ ціною надзусиль зупиняє російську навалу, українська влада копіює найгірші практики, що панують на болотах», - наголошується в заяві Центру протидії корупції.

Таким чином, у свіжоприйнятих «судових» законопроектах, як казав незабутній класик, зі смутком радість обнялася, оскільки однією рукою влада вбиває «зашкварений» ОАСК, а іншою створює фундамент для подальшого тотального контролю над судовою гілкою влади вже на рівні КСУ.

Читайте також: Українським військовим дозволили йти у відпустку під час воєнного стану