Тінь Єрмака: як і чому Банкова «обезголовила» СБУ та генпрокуратуру

Традицію звичних уже рапортно-звітних президентських відеозвернень порушив учорашній спіч Зе. Відзвітувавшись про виконану політико-дипломатичну роботу, чинний гарант Конституції приголомшив новиною про усунення з посад одразу двох топ-силовиків – голови Служби безпеки України Івана Баканова та генпрокурора Ірини Венедиктової.

При цьому Баканова було усунено за статтею 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Ця стаття звучить наступним чином: «Невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, яке спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки або створило загрозу наступу таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов'язків».

Читайте також: Затримано колишнього начальника управління СБУ в Криму

Причини тимчасового усунення від владного керма пані Венедиктової у відповідному президентському указі не називаються.

Зазначимо, що згідно з конституційною процедурою для повноправного призначення, і для звільнення керівників СБУ та генпрокуратури потрібне рішення парламенту. Тобто поки що йдеться лише про те, що у Баканова та Венедиктової тимчасово забрали ключі від високих владних кабінетів.

Володимир Зеленський пояснив свої рішення щодо Баканова та Венедиктової тим, що до них багато питань через колабораціонізм їх підлеглих. За словами президента, на сьогоднішній день порушено 651 кримінальне провадження про державну зраду та колабораційну діяльність працівників прокуратури та інших правоохоронних органів. Зокрема, понад 60 працівників прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти України.

«Через такий масив злочинів проти основ національної безпеки держави та зв'язків, які зафіксовані між працівниками силових структур України та спецслужбами Росії, виникають дуже серйозні питання до відповідних керівників. І кожне з таких питань отримає належну відповідь», - наголосив нинішній господар Банкової.

Він також закликав конкурсну комісію призначити керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та розпочати відбір голови Національного антикорупційного бюро (НАБУ). При тому, що саме ОП, на думку багатьох експертів та окремих західних дипломатів, може бути причетним до цієї кадрової тяганини. Нагадаємо, що вже півроку представники комісії від влади не можуть зібрати засідання та формально оголосити переможця відкритого конкурсу з цього кейсу. За інформацією Lenta.UA спецкомісія з САП має зібратися вже завтра, 19 липня, тоді картина зі спецпрокуратурою проясниться чіткіше.

Що ж до Венедиктової та Баканова, то тут уже зараз все більш-менш ясно. Як заявив у сьогоднішньому ранковому ефірі загальнонаціонального телемарафону заступник глави президентського Офісу Андрій Смирнов, «вони поки що не звільнені і в демократичній державі можна допускати, що повернуться до виконання своїх повноважень після проведення службового розслідування». За словами Смирнова, якщо спецперевірка покаже, що Венедиктова та Баканов палець об палець не вдарили з тим, щоб виявляти та усувати «кротів» у своїх відомствах, Зе, як того і вимагає Основний закон, направить подання на їхнє звільнення до Верховної Ради. А поки що тандем Баканов-Венедиктова перебуває у підвішеному стані, щоб, як наголосив пан Смирнов, «не впливати і не тиснути на хід та результат спеціальної перевірки щодо колаборантів».

Нагадаємо, Івана Баканова було призначено головою СБУ в серпні 2019 року, саме після того, як Володимир Зеленський і його фракція «Слуга народу» прийшли до влади. Іван Баканов є другом дитинства чинного глави держави. Також вони разом працювали у студії «Квартал 95». Під час передвиборчої кампанії Баканов керував штабом Зеленського, також очолював зелену партію. Показово, що дружина відстороненого голови СБУ Оксана Баканова довгий час мала російське громадянство.

Розмови про те, що Івана Баканова «підуть» з посади голови СБУ, активізувалися наприкінці червня з подачі Politico. Тоді джерела впливового американського видання повідомляли, що Зеленський нібито прагне замінити головного спецслужби країни після втрати Херсона. При цьому в одному зі своїх недавніх інтерв'ю Зе наголошував на наступному: «Якби я хотів його (Баканова - ред.) звільнити, то вже звільнив би».

Ця заява звучала на тлі того, що до Баканова було багато претензій щодо того, що низка його високопосадовців або втекла з України під час вторгнення Росії, або, м'яко кажучи, незадовільно виконувала службові обов'язки. Зокрема, 29 травня Зеленський звільнив голову харківського управління СБУ Романа Дудіна. Причина – «не працював на захист міста від російської агресії». Навесні Володимир Зеленський публічно говорив про проблему «зрадників серед співробітників СБУ». Тоді він позбавив звань деяких керівників цього силового відомства. «Зараз я не маю часу займатися всіма зрадниками. Але поступово всі вони покарання отримають. Тому вже більше не генерали екс-начальник головного управління внутрішньої безпеки СБУ Наумов Андрій Олегович та екс-начальник УСБУ у Херсонській області Криворучко Сергій Олександрович», - заявив глава держави.

Примітно, що голова Херсонської облради Олександр Самойленко в одному з інтерв'ю стверджував, що помічник начальника Херсонського управління СБУ – начальник Антитерористичного центру Ігор Садохін «злив» росіянам мережу мінних полів та координував дії росавіації в області.

І тут доцільно наголосити, що за день до того, як президент усунув з посади Баканова, стало відомо, що Державне бюро розслідувань (ДБР) затримало колишнього голову кримського управління СБУ, якого підозрюють у держзраді та роботі на Росію. Йдеться про Олега Кулініча. Він майже півтора роки, аж до березня 2022-го, очолював управління Служби безпеки по АР Крим, яке після російської анексії півострова дислокувалося в окупованому нині Херсоні. Тож цілком імовірно, що виною саме Баканова у Зеленського можуть вважати таку швидку окупацію Херсонської області та обласного центру, зокрема. Як відомо, російські війська зайшли в регіон за лічені дні на початку вторгнення – вони фактично не зустріли опору, переходячи Кримський перешийок.

Разом з тим, очевидно, що Баканову, що не мав жодного відношення до спецслужб, було явно некомфортно на посаді, тим більше у воєнний час. У вузьких колах подейкують, що вони були незадоволені в самій СБУ, де завоювати повний авторитет за ці роки не вдалося. Подейкують, з початку великої війни «конторою» фактично керує перший заступник Баканова Василь Малюк, який орієнтується на Офіс президента.

Що стосується Ірини Венедиктової – давньої соратниці нинішнього гаранта Конституції та першої жінки на чолі ГПУ, то тут ситуація дещо інша і є підстави вважати, що в цій історії мають місце підкилимні ігри. Для повноти картини нагадаємо, що харків'янка Венедиктова була соратницею Володимира Зеленського ще до президентської кампанії, а потім стала його радницею. На посаді в.о. голови ГБР пані Венедиктова запам'яталася низкою скандалів, зокрема призначенням своїм заступником колишнього адвоката президента-втікача Януковича Олександра Бабікова.

Очоливши у березні 2020 року Генпрокуратуру, пані Венедиктова стала, скажімо так, «петляти». Яскравий приклад — справа про держзраду п'ятого президента Порошенка. Розслідування цього епізоду тривало навіть під час повномасштабної війни, заявляла нещодавно Венедиктова. Однак на посаді генпрокурора вона ніколи не брала відповідальності за скандальні рішення. Зокрема, вона могла піти у відпустку на день-два, тоді як скандальні та суперечливі за своєю суттю процесуальні рішення підписували її заступники, у тому числі й Олексій Симоненко, який зараз виконує обов'язки генпрокурора. Так було із підозрою ПОП. Ірина Венедиктова сама його не підписала і пішла у відпустку, тому свій автограф під цим надзвичайно важливим із політичного погляду документом поставив Симоненко.

Схожа ситуація була під час розслідування НАБУ щодо скандального заступника голови офісу президента Олега Татарова. Тоді у найбільш відповідальний момент, коли справу передали від НАБУ до СБУ, Венедиктова також відвела ключову роль у фактичному захисті Татарова саме Олексію Симоненку.

З іншого боку, саме пані Венедиктова анонсувала міжнародну коаліцію щодо розслідування злочинів РФ в Україні та стала голосом звинувачень «визволителів» у військових злочинах. Прокурори під її керівництвом зареєстрували вже понад 22 тисячі військових злочинів та ідентифікували 127 підозрюваних у цих злочинах. До того ж, завдяки Венедиктовій, в Україні на окупованих територіях почали працювати міжнародні прокурори, а в Гаазі нещодавно відбулася конференція із притягнення до відповідальності за злочини РФ, де 45 країн підписали декларацію, щоб допомогти Україні розслідувати ці злочини і виділити на це серйозні. гроші.

«Усунуті останні люди не Єрмака...», - так лаконічно, проте більш ніж влучно прокоментував вчорашнє рішення про усунення генпрокурора та голови СБУ політолог Олексій Голобуцький.

Більш предметно розвинув цю думку відомий журналіст Юрій Бутусов: «Єрмак звільнив Баканова та Венедиктову та отримав контроль за всією правоохоронною системою. Люди Єрмака-Татарова відучора контролюють Генпрокуратуру (Симоненко), Службу безпеки (Малюк), Державне бюро розслідувань (Сухачов), Бюро економічної безпеки (Мельник), Головне слідче управління Нацполіції (Цуцкиридзе). Тобто фактично все повністю слідство та весь контроль за слідством у вигляді процесуального керівництва у державі, а також контроль судів та всіх державних установ зосереджено відтепер в одному кабінеті в руках однієї людини – Олега Татарова, який виконує вказівки Єрмака та Зеленського. Поки генпрокурором була Венедиктова, Єрмак та Татаров не хотіли призначати керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури переможця конкурсу Олександра Клименка. Для контролю Клименка, який у корупційній справі розкрадання квартир Нацгвардії напрацював матеріали проти Татарова, потрібен повністю свій генпрокурор, який має право втручатися в деяких випадках у роботу керівника САП.

Як відомо, саме Олексій Симоненко був єдиним із прокурорів запрошеним у вузьке коло друзів на день народження Олега Татарова у ресторані, знятому журналістами у 2021 році. Тепер Симоненко починає офіційно здійснювати процесуальне керівництво у справі свого друга та учасника розкрадання квартир Нацгвардії. Тобто Татаров отримав від Зеленського персонального адвоката у вигляді кишенькового в.о. генпрокурора. Тепер усі справи щодо «слуг народу» та Офісу президента, як це сталося щодо Татарова, додаватимуться Татарову миттєво, і будь-які питання потрібно буде вирішувати саме з ним».

На переконання Бутусова, усунення з посади Баканова та Венедиктової означає ще й початок виборчої кампанії нинішнього господаря Банкової: «Очевидно, що концентрація влади потрібна Володимиру Зеленському для контролю суспільства та фінансових потоків, і для того, щоб переобрати таку саму єрмаковсько-татарську владу на наступних парламентських та президентських виборах. Огидно, що Татаров, незаконно призначений до Офісу президента порушуючи закон про люстрацію, зараз має владу, про яку навіть не міг мріяти, коли разом із Захарченком розганяв Майдан. Ми не знаємо зараз весь комплекс питань, яким Зеленський пов'язаний із Єрмаком, але очевидно, що серед причин таємні переговори з представниками РФ в Омані, вагнергейт, захист Абрамовича від санкцій Заходу, захист Коломойського та списання його боргів та інші спільні рішення. Тому така монополізація влади у руках угруповання Єрмака-Татарова не має нічого спільного із державними інтересами. Володимир Зеленський усю владу в державі замкнув на одну кнопку – кнопку виклику Єрмака. Це дозволяє економити час доповідей, спокійно приймати голлівудських акторів та робити ранкову зарядку, але це є великою небезпекою для держави. Великий потік війни, економіки, політики, держави заганяється у вузьку щілину у дверях та кишенях Єрмака та Татарова та їх оточення. І не Єрмак тут проблема. Небезпечною проблемою стає відсутність розуміння у президента Зеленського, що він делегував повноваження, які йому надали виборці, людині, повноваження якої не прописані в Конституції та яка не має права всім цим займатися одноосібно. Сьогодні Володимир Зеленський розпочав виборчу кампанію з переобрання не себе, а щодо переобрання Єрмака, Татарова та їхніх клієнтів».

Дуже примітно, що з усіх, хто разом із Зеленським прийшов до влади, з ним залишилися лише Єрмак (і скандальний Татаров, що долучився до нього), Кирило Тимошенко та брати Шефіри. «Ексами», причому багато в чому завдяки Єрмаку, стали Разумков, Гончарук, Рябошапка, Данилюк та інші. Усі вони або розчинилися і перепрофілювалися, або стали ворогами влади. І якщо зобразити ці зміни на картинці, то можна побачити, що навколо Зеленського утворюється порожнеча, яку, на превелике невдоволення українського суспільства та західних партнерів, заповнює Єрмак. Принаймні поки що. А ось як буде далі – подивимося, бо складно повірити в те, що Володимир Зеленський запропонує саме «зашквареного» у всіх сенсах Симоненка на посаду повноправного генпрокурора, а Малюка – на голову СБУ. Невже гаранту під час війни вистачить розуму виступити в ролі політичного самогубця, просуваючи відверто токсичні постаті? З тим, щоб предметно відповісти на це питання, слід почекати остаточних рішень, які в умовах війни не повинні занадто затягуватися в часі.

Читайте також: Адвокат роз'яснив, чи будуть кримінальні справи проти відсторонених Баканова та Венедиктової