Стало відомо, коли винесуть вирок у справі щодо збитого Боїнгу МН17

Окружний суд Гааги відклав вирок у справі про катастрофу в 2014 році малайзійського Boieng (рейс MH17) ще на рік. Про це пише РИА Новости з посиланням на суддю Марію Кнайф.

«На цей рік ще заплановано кілька блоків слухань, вони триватимуть до 2022 року. Тому в цьому році суд не планує винесення вироків. На даний момент це все, що я можу сказати. Коли суд приступить до винесення вироків, треба почекати і подивитися, тому що попереду ще багато роботи», - сказала вона.

За словами Кнайф, суд хоче почати розгляд справи по суті 7 червня 2021-го. Приблизно у вересні родичі жертв зможуть звернутися до суду.

Крім того, вона повідомила, що Окружний суд в Гаазі, який займається розглядом справи про катастрофу малайзійського Boeing (рейс MH17) в 2014 році, не отримав супутникові знімки від США з місця трагедії.

"Частина розслідування завершено, частина ще триває, в тому числі і з питання супутникових знімків. <...> Як ми зрозуміли, розслідування ряду питань не було завершено. Якщо США дадуть відповідь на наш запит, це буде обговорюватися додатково в ході судового розгляду по суті ", - сказала суддя у відповідь на питання про те, чи отримав суд відповідь від американської сторони з приводу надання супутникових знімків. Голландський суд раніше неодноразово направляв США запит про супутникових знімках місця авіакатастрофи, проте відповіді так і не було отримано.

Раніше США проінформували Нідерланди, що не можуть надати додаткові дані про запуск ракети по Boeing до документа, який був спрямований ними ще в 2014 році. За словами головуючого судді Хендріка Стінхейса, суд запитував у американської сторони, чи можна додати до справи засекречені супутникові знімки, на яких зафіксовано запуск ракети і які були передані спецслужбам Нідерландів. Прокуратура відповіла, що запит був відправлений США ще в 2014 році, але тоді у відповідь було отримано лише меморандум, без знімків.

Кнайф також прокоментувала відомості про перехоплених записах телефонних розмов Сергія Дубинського, який є одним з обвинувачених у справі. Записи телефонних розмов Дубинського в липні-серпні 2014 року опублікувала Нідерландська мовна корпорація (NOS). Зазначалося, що їх зробили спецслужби України, але як вони опинилися в розпорядженні ЗМІ, голландська прокуратура не знає.

Записи переговорів свідчать про те, що Дубинський протягом декількох годин після трагедії не був в курсі авіакатастрофи. Кнайф уточнила, що записи розмов не відносяться до матеріалів кримінальної справи. На питання, чи може ця ситуація позначитися на процесі, вона відповіла, що спочатку позицію повинні висловити учасники процесу - прокуратура і сторона захисту, яка і звернулася із запитом з приводу записів. Вона також ухилилася від відповіді на питання про співпрацю між голландськими та російськими органами влади у кримінальній справі MH17.

Також суддя прокоментувала заяву самого Дубинського, який в жовтні 2020 року звернулася до представників суду та прокуратури Нідерландів через платформу для незалежних журналістів Bonanza media, заявивши про готовність пройти перевірку на детекторі брехні в Росії в присутності голландського представника і відповісти на питання про авіакатастрофу. Кнайф заявила, що фігуранти справи повинні самі безпосередньо звернутися до суду Нідерландів, якщо хочуть зробити заяву, а не робити це за допомогою соцмереж і ЗМІ. При цьому вона ухилилася від відповіді на питання, чи може суд направити своїх представників до Росії, щоб опитати Дубинського там. За її словами, якщо обвинувачені зв'яжуться з судом безпосередньо, "то суд їх вислухає".

Літак Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17 Амстердам (Нідерланди) - Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий в небі над Донецькою областю 17 липня 2014 року. Всі, хто знаходилися на борту 298 чоловік загинули. Дві третини пасажирів - піддані Нідерландів. Розслідування причин катастрофи веде Міжнародна слідча група (ССД), до якої увійшли представники правоохоронних органів України, Нідерландів, Бельгії, Австралії і Малайзії.

Для розслідування катастрофи була створена Спільна слідча група (ССД). До неї увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів і України. Росія ж у неї не увійшла. З самого початку виникли підозри, що до знищення лайнера мають відношення підрозділи російської армії, які брали для знищення літака зенітно-ракетний комплекс "Бук". В ході розслідування ці підозри підтвердилися.

У 2019 звинувачення в причетності до краху лайнера над Донбасом у 2014 році були пред'явлені колишньому "міністру оборони самопроголошеної Донецької народної республіки (ДНР)" і відставному полковнику ФСБ Ігорю Стрєлкову-Гиркин, його заступнику, командиру розвідгрупи і генерал-майору Сергію Дубинському з позивним "Похмурий", його заступнику полковнику Олегу Пулатову, який, імовірно, був пов'язаний з розвідкою в Донецьку. Український підозрюваний у справі - польовий командир сепаратистів Леонід Харченко.

В рамках розслідування постало питання і про те, яка роль російського керівництва в події. Голландські слідчі оприлюднили кілька телефонних розмов між Ігорем Гиркин і російськими чиновниками - імовірно, "главою Криму" Сергієм Аксьоновим і помічником президента Росії Владиславом Сурковим. У розмовах йшлося про допомогу від Росії. У бесіді з Аксьоновим Гиркин перерахував, що необхідно - протитанкова артилерія, танки і ППО з уже готовими фахівцями, так як своїх "часу готувати у нас не буде, вже немає". Йому повідомили, що допомога прийде.

А Сурков за тиждень до катастрофи MH17 запевняв "прем'єр-міністра ДНР" Олександра Бородая в тому, що "поговорив зі старшими товаришами, старше не буває" про військову допомогу бойовикам і натякнув на якесь "переломний дію".

У середині листопада 2019 року Міжнародна слідча група опублікувала телефонні перехоплення, з яких випливає, що Росія повністю контролювала процес вторгнення на територію України проросійських збройних формувань, які воюють під прапорами "ДНР" і "ЛНР", а зброю бойовикам відправляли по каналах ФСБ і ГРУ. Були оприлюднені і показання свідка, з яких випливало, що поруч з "буком", з якого випустили ракету по лайнеру, знаходилися співробітники ФСБ.

15 жовтня 2020 року МЗС РФ оголосив про припинення консультацій з Нідерландами і Австралією, зазначивши, що вони не мають сенсу через недружніх кроків голландської сторони, яка, не чекаючи навіть проміжних підсумків роботи, подала скаргу на Росію до Європейського суду з прав людини ( ЄСПЛ).

Як підкреслили в зовнішньополітичному відомстві, Росія погодилася на проведення тристоронніх консультацій з усього комплексу питань, пов'язаних з обставинами аварії рейсу МН17, виходячи з того, що такі контакти будуть сприяти встановленню з опорою на факти справжніх причин авіакатастрофи. Однак, відзначили в МЗС, "як видно, Австралія і Нідерланди і не прагнули розібратися в тому, що насправді сталося влітку 2014 року, а були націлені лише на те, щоб домогтися від Росії визнання провини і отримання компенсацій для родичів загиблих". Таким чином, вказали в дипвідомством, "відповідальність за зрив тристоронніх консультацій повністю лежить на офіційній Гаазі".

Фото: NEWSru.com