П'ять різних облич Уми Турман

Ума Турман, як і належить голлівудській зірці, була кілька разів одружена, але на цьому її схожість з іншими голлівудськими зірками закінчується. Знімається вона сьогодні мало, а про те, яка вона в особистому житті, коли не знімається, можна будувати різні версії, до чого провокує її дуже незвичне для актриси походження.

Почнемо з того, що юна Ума могла стати не акторкою, а буддистською черницею, як тимчасово нею стала у фільмі Тарантіно «Вбити Білла». Адже вона – дочка буддійського ченця, якого постриг особисто Далай-лама, а згодом професора Колумбійського університету німця Роберта Турмана.

Могла стати юна Турман і хіпі, оскільки вона донька шведської моделі баронеси Нени фон Шлебрюгге, яка до заміжжя з Турманом була дружиною Тімоті Лірі, ідеолога хіпі та випробувача на собі сильнодіючих психоделічних препаратів. (У "Кримінальному чтиві" таку роль зідіграла сама Турман).

З таким батьківським бекграундом не дивно, що Турман без проблем погодилася на головну роль у фільмі «Генрі та Джун», де зіграла дружину знаменитого американського письменника Генрі Міллера, чиї еротичні романи хтось називає видатними творами ХХ століття, а хтось – порнографією.

Причому у цьому фільмі вона не лише дружина письменника, а й коханка його коханки. Додайте до цього Париж 1931-го року – і ось вам розгадка, чому фільм, до того ж дуже красиво знятий, так полюбили інтелектуали, для яких 20-річна Турман стала секс-символом.

Але знаменитою Турман зробив Квентін Тарантіно. Спочатку - в «Кримінальному чтиві», де вона зіграла молоду нудьгуючу дружину гангстера Марселласа Уоллеса, яку розважає його підлеглий у виконанні Джона Траволти. Їх танець у молочному рок-кафе, який увійшов в історію кіно, бачив, напевно, кожен. Але не кожен чув розповідь Тарантіно, який згадував, що Ума спочатку була на зйомках цього епізоду дуже «затиснутою» - а це важливо для того, щоб зрозуміти, яка Турман у житті, а не на екрані.

На зйомках фільму його продюсер Харві Вайнштейн намагався примусити Турман до сексу. Це наклалося на те, що у 16-річному віці її зґвалтував актор, який був старший за дівчину на 20 років. Вона поскаржилася на Вайнштейна Тарантіно, але той лише пожартував: «Бідний Харві весь час шукає те, що йому не під силу». І це не єдиний приклад такого роду ставлення "по життю" Тарантіно до своєї улюбленої актриси, про що говорить наступний епізод їхньої спільної роботи.

У 2003-му році на зйомках першого фільму «Вбити Білла», де вона отримала головну роль на відміну від епізодичної в "Кримінальному чтиві", Турман відмовилася сідати за кермо в автомобілі, про якого їй сказали, що він несправний. Тарантіно, як вона розповідала пізніше, спочатку розлютився, а потім переконав її, що машина в порядку і, більше того, зажадав, щоб Турман їхала зі швидкістю не менше 60 км/год - йому було потрібно, щоб її волосся розвівалося від зустрічного. вітру. Турман послухалася – і потрапила в аварію, пошкодивши шию та коліна.

Однак після цього Турман продовжувала зніматися у Тарантіно, і лише у 2018-му році, коли вже набрав чинності рух #MeToo, розповіла як про домагання Вайнштейна, так і про аварію на зйомках. Цього ж року Турман зажадала відеозапис того епізоду, коли він потрапив в аварію фактично з вини Тарантіно.

За однією з версій режисер допоміг їй дістати цей відеозапис як начебто друг (платити все одно повинен був Вайнштейн), за іншою – після того, як вона заявила, що звернеться до поліції. Версії, м'яко кажучи, дещо різні. А Турман продовжувала зніматися, у тому числі – у скандальній «Німфоманці» та «Будинку, який збудував Джек» у Ларса фон Трієра. Ще одне підтвердження того, що часом її тягне, скажімо так, до «неоднозначних» кінорежисерів (або їх – до неї). Можливо, це гени, що дісталися від  «неоднозначних» батьків?

При цьому Турман, чудово, якщо потрібно, може зіграти і в типово голлівудській мелодрамі - як у простій і зворушливій комедії «Скажений пес і Глорія», де вона виконала роль коханої боязкого поліцейського фотографа (стандартно чудова робота Роберта Де Ніро, коли він ще був на них здатен).

І все-таки артхаус вона любить з юності - наприклад, ще 1993-го, за рік до «Кримінального чтива», знялася у Гаса ван Сента у фільмі «Навіть дівчата-ковбої іноді сумують». Як, втім, і неординарних чоловіків (це, напевно, мамині гени), одним із яких був Гері Олдмен, тоді ще молодий розбишака. Втім, все закінчилося розлученням.

Фото: Pinterest