Контрастний слід: що показав прощальний візит в Україну фрау Меркель

Напередодні приїзду в українську столицю високопоставленої гості з Німеччини президент Зеленський недвозначно заявив, що не очікує від канцлера жодних політичних подарунків. Під презентами малися на увазі скільки-небудь значимі домовленості як мінімум за двома вкрай важливими для офіційного Києва кейсами: газу, а точніше гарантій його довгострокових поставок через вітчизняну ГТС після запуску «Nord Stream-2» і війні на Донбасі.

Скептики напередодні приїзду Меркель відзначали, мовляв, візит суто ритуальний, оскільки, по-перше, фрау, після 16-ти років перебування за канцлерським кермом після вересневих виборів в Німеччині покине високий пост, а по-друге, невідомо, чи залишиться її політсила ХДС/ХСС у владі, щоб укладати будь-які угоди з можливими наступниками. Ті ж, хто симпатизує багаторічному канцлеру, в свою чергу, констатували, що навіть якщо влада в Німеччині і зміниться, вона буде слідувати за заданими пані Меркель орієнтирами.

Читайте також: Байден і Меркель делегували на Кримську платформу міністрів «газового профілю»

Слід зазначити, що ставлення до глави німецького уряду в вітчизняному експертному середовищі змінюється хвилеподібно - від компліментарних оцінок до різкої обструкції. В останні тижні критика на адресу канцлера ФРН звучить особливо голосно в зв'язку з домовленостями Німеччини і США про завершення будівництва «Північного потоку-2» і фактичною відсутністю механізмів або гарантій безпеки, які компенсували б втрати і ризики, що виникають через це для України. І вчорашній приїзд Ангели Меркель до Києва туман над вирішенням даної проблеми остаточно, на жаль, не розвіяв...

Незадовго до того, як німецький борт номер один приземлився в «Борисполі», Lenta.UA поспілкувалася в різних форматах з низкою вітчизняних дипломатів. Всі вони в індивідуальних інтерпретаціях в унісон називали візит дембельським, а Андрій Веселовський, екс-постпред України в Євросоюзі зазначив, що під час цього прощального вояжу фрау, не стримуючи себе, розповість усім і вся про те, що накипіло. Втім, Меркель звичайно не відзначилася емоційністю, а ось «кипіти» почало ще до того, як нога німецького канцлера ступила на українську землю. Справа в тому, що якраз перед прибуттям літака з високопоставленої німецької гостею на борту, в аеропорт прибув мер Києва Віталій Кличко з тим, щоб зустріти канцлера. Столичного градоначальника на злітно-посадкову смугу не допустили, аргументувавши тим, що його ім'я відсутнє в списку тих, що зустрічають фрау чиновників. Отримавши відкоша, Віталій Володимирович вибухнув постом в Facebook такого змісту: «За протоколом, як мер столиці, повинен був зустрічати канцлера Німеччини Ангелу Меркель. Як це було і під час її минулих візитів до Києва. Але на цей раз мене не пустили. Силою прориватися, звичайно, не буду. Але таке в моїй практиці мера - вперше. Тому цікаво: в «проєвропейському» Міністерстві закордонних справ України вирішили терміново порушити протокольні заходи? Отримали команду і так тремтіли, що влаштували цирк?!».

Інцидент з паном Кличком розділив соцмережі строго навпіл. Одні, не обтяжуючи себе «подорожжю» по законодавчо-процедурним лабіринтах, стали кидати камені в город Банкової, мовляв, через те, що в особі Кличка нинішній гарант бачить головного конкурента на наступних виборах президента, мера не допустили зустріти Меркель, щоб зайвий раз «не світився». Інші ж щедро роздавали «на горіхи» і центральній владі, і місцевій, мовляв виставили посміховиськом через свої політичні войнушки всю країну. Ми ж наведемо думку, озвучену колегою з «Української правди», досвідченим журналістом-міжнародником Сергієм Сидоренком:

«Віталій Кличко показав себе з дуже поганого боку. Протокол не передбачає його присутності на зустрічі іноземного глави уряду. Є виняток для офіційного візиту, де повинен бути заступник голови КМДА, і при бажанні київська влада може підняти рівень до глави. Саме це сталося в 2018 році - так Кличко потрапив на злітну смугу. Візит ж таки 22 серпня 2021 року не мав статусу офіційного, це робочий візит, зовсім інша категорія. А під час робочих візитів глав урядів взагалі не передбачається участь нікого з КМДА. Словом, про це, і про те, що він був в списках, Кличко просто збрехав. Тому для самого Кличка недопуск не був несподіванкою. Він знав, що його не пустять, і приїхав саме для того, щоб його не пустили. Метою був хайп. І дуже шкода, що багато на цей хайп купилися, повіривши брехні від Кличка. І головне. Для мене, як для міжнародника, гранично некоректним є те, що Кличко в своєму буцанні з Банкової (прихильником якої я, до речі, і близько не є) вирішив підірвати міжнародний імідж держави. Це - моветон в політиці. Тому що для умовного німецького журналіста всі процедурні нюанси невідомі, а запевненнями Кличка він може повірити на слово».

У загальному і цілому, історія вийшла, м'яко кажучи, неприємна. До речі, деякі досить відомі політологи після інциденту в аеропорту прогнозували, що Меркель, яка давно знайома з Кличком, після того як дізнається від дипломатичної служби про те, що його не допустили її зустріти, неодмінно проведе з ним рандеву face to face. Цілком можливо, український політик вищої ланки, будь він на місці фрау, так і вчинив би, але для німців - процедура і закон - понад усе, тому ніяких зустрічей у форматі «експромт» ніхто не проводив...

Перш ніж вирушити на двосторонні переговори з президентом Зеленським у Маріїнський палац, Ангела Меркель вшанувала пам'ять жертв нацистської Німеччини на могилі Невідомого солдата, поправляючи стрічку, що розвівається вітром на вінку, який тримала почесна варта.

Відразу біля автомобіля після прибуття до «Маріїнки» зустрічав Ангелу Меркель президент Володимир Зеленський. Момент їх зустрічі, до речі кажучи, є відмінним відображенням її підсумків. Український гарант і німецький канцлер не віталися за допомогою рукостискання і навіть не стикнулися кулаками, як це роблять в останні «коронавірусні» роки. Обидва якось хаотично і десь навіть безглуздо протягнули, піднявши, назустріч один одному обидві руки начебто для обіймів, але, зробивши віртуозні руху верхніми кінцівками в повітрі, повільно опустили їх...

Аналогічним - еквілібристичним став також і переговорний підсумок, тому що по суті, так щоб «під ключ», жоден із злободенних питань вирішено не було.

Пріоритетною темою розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель було врегулювання конфлікту на Донбасі, повідомив президент Зеленський в ході спільного з фрау брифінгу. У свою чергу канцлер ФРН підкреслила, що переговори в рамках Нормандії «не просувається вперед», а Мінський формат «має проблеми структурного характеру». Вона також повідомила, що хотіла б провести до свого відходу з поста канцлера ще одну зустріч на рівні лідерів чотирьох держав - України, Німеччини, Франції та Росії, і вважає її можливою, якщо вдасться розробити «хороший порядок денний». При цьому, Меркель обома руками «за» підтримала Зеленського в його відмові вести прямі переговори з сепаратистами на Донбасі, оскільки «саме Росія є стороною цього конфлікту». «Ми весь час крутимося і крутимося навколо цієї проблеми», - резюмувала пані.

Другою важливою темою переговорів було завершення будівництва газопроводу «Північний потік-2». «Ми розглядаємо цей проект виключно через призму безпеки і вважаємо його небезпечним геополітичним зброєю з боку Кремля», - заявив Зеленський, додавши, що це «зброя» небезпечна не тільки для України, але і для Європи і говорити про ПП-2 як виключно про економічний проект - недалекоглядно.

У відповідь канцлер Меркель зазначила, що Німеччина дуже серйозно сприймає занепокоєння України, і разом з США поділяє позицію, що газ не можна використовувати як зброю. Глава німецького уряду також не виключила можливість нових санкцій проти Росії в разі, якщо та таки зважиться використовувати блакитне паливо в політіграх. Сьогодні Німеччина докладає максимальних зусиль, щоб нинішній транзитний контракт між Україною і Росією, який діє до 2024 року, був якомога швидше продовжений, запевняє канцлер. Обидва лідери повідомили, що 23 серпня відбудуться переговори міністрів енергетики України, Німеччини і США, на яких, зокрема, йтиметься і про гарантії збереження транзиту російського блакитного палива територією нашої країни.

«Росіяни намагаються через Меркель тиснути на Україну, обумовлюючи продовження контракту про транзит газу після 2024 поступками на Донбасі. Але Меркель розуміє всю безперспективність такого тиску і дбає не про інтереси росіян. Але й не про інтереси України...

Нам кажуть, що кращими гарантіями збереження газового транзиту через Україну буде новий контракт з Газпромом. Але як можна після всього, що сталося, вірити в дотримання росіянами контрактів? Вони дотримуються тільки під примусом. Чи зможе Німеччина, або навіть США змушувати Росію дотримуватися комерційного контракту з Україною? Сумніваюся... Якщо Північний поток - це загроза з російської сторони, то адекватною гарантією від цієї загрози для України може бути тільки членство в НАТО, а Меркель до цього не готова», - констатує політолог Володимир Горбач. 

У свою чергу, заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, зазначає: «Меркель таки - «совок», Путін і Росія їй ментально ближчі, ніж ЄС і США. У відповідь на прямі претензії Зеленського про гарантії, вона заявила, що «Північний потік-2» - це не німецько-російський проект, там є фірми з Німеччини, Нідерландів і Франції. Тобто, як нарощувати підтримку ХДС напередодні вересневих виборів до Бундестагу, так виходить, що Меркель всього одноосібно досягла: з Путіним домовилася з Байденом домовилася з ПП-2 розрулювала, перехоплення і розподіл афганських біженців погодила, з Макроном домовилася, війну в Україні майже полагодила... а як Україна пред'явила конкретні претензії і зажадала гарантій - так це вже вдруге винен «весь колгосп»: і Франція, і Голландія, а не тільки ФРН. А якщо хтось побачив, що Меркель вела переговори з Путіним по ПП-2, так це оптична ілюзія, це була не Меркель-канцлер Німеччини, а Меркель-єврочиновниця. А це дві абсолютно різні Меркель. Тому звинувачувати вже майже пенсіонерку в змові з диктатором і діяльності на шкоду демократичній Україні не можна - тому що це неправда. Совковий підхід: розмивання відповідальності на абстрактний «колектив», коли винні всі - і ніхто не винен».

Критикує канцлера ФРН і екс-міністр оборони України Анатолій Гриценко: «Меркель приїхала - і відразу поїхала. На Кримську платформу не залишилася. Це не випадковість і не зайнятість - це її принципова позиція: догоджати Путіну заради інтересів німецького бізнесу. Хто дивився спільну прес-конференцію Меркель з Путіним, зауважив, як обидва неодноразово наголошували на необхідності плідного спілкування німецького бізнесу з російським на нових спільних великих проектах. І все це, нагадаю - на тлі санкцій! Тому фінал кар'єри Меркель виявився сумним і безпринципним. На жаль. Могла завершити інакше - не прогинатися перед агресором і не торгувати цінностями заради цін. На контрасті: Грібаускайте завершила президентство достойно, хоча Литва набагато більш вразлива і географічно ближче до ворога».

На вчорашньому брифінгу Володимир Зеленський в черговий раз озвучив досить жорсткі заяви - Донбасом і газу, тоді як Ангела Меркель просто йшла від гострих питань.

Ключовий підсумок: ніяких гарантій щодо транзиту російського газу канцлер Німеччини не привезла. 1,5 млн вакцин від коронавируса, які приїхали з нею - ось і весь позитив. Ну, так, ще в якості «пряника» для журналістів фрау відкрито назвала Росію учасницею конфлікту на Донбасі. Однак справа в тому, що говорити можна що завгодно, тільки ось в підписаному за участю пані Меркель «Мінську-2» РФ є гарантом виконання, а не стороною конфлікту.

«Меркель, звичайно, намагалася зробити чимало позитивного для України після 2014 року, зробивши пріоритетним українське досьє в Берліні, забезпечивши європейське єдність в питаннях по санкціях і так далі. Будемо відверті: навряд чи будь-який західний лідер за ці роки в принципі приділяв стільки уваги Україні як Меркель. І все ж, її спадщина на українському напрямку ризикує бути підірвана двома великими негативними епізодами - «Північним потоком-2» і блокуванням ПДЧ в НАТО на Бухарестському саміті в 2008 році», - зазначає у себе в Facebook директор Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук.

На Банковій, втім, результатом приїзду Меркель цілком задоволені. «З одного боку, Зеленський, вручивши канцлеру Орден Свободи - найвищу українську нагороду для іноземців, «не побив» горщики з Берліном. З іншого боку, невиразна і неконкретна позиція Ангели Меркель по ключових позиціях - відмінний фундамент для розмови з Байденом через тиждень. Главі США тепер можна сказати, що, не почувши чітких зобов'язань від ФРН, як ключового союзника Кремля в Європі, чекаємо підтримки від вас - надійного стратегічного партнера України», - підсумовує приїзд фрау Меркель до Києва з проекцією на прийдешній візит Зе в Білий дім джерело Lenta.UA в президентському Офісі.

Читайте також: Байден підписав указ про введення нових санкцій проти ПП-2