Як із Кримінального кодексу СРСР в 1958-му «ворогів народу» прибрали

Цей термін виник ще в римському праві і набув широкого поширення за часів Великої французької революції. Декрет від 10 червня 1794 року оголошував ворогами народу прихильників короля, шкідників, аристократів і панікерів. Вирок, який чекав ворогів народу, був один – смерть. Революційний трибунал якобінців щодня виносив по 50 смертних вироків, а Марат, офіційно іменований другом народу, наполягав на обезголовленні 100 тисяч чоловік. За рік правління якобінців було страчено 12 тисяч французів, з них лише чверть були аристократами і священиками, чотири тисячі - селянами, три тисячі - робітниками.

Це поняття реінкарнували в 1917-му – спочатку «ворогом народу» охрестили піднявши заколот генерала Корнілова, а в листопаді верховний головнокомандувач генерал-лейтенант Микола Духонін був оголошений «ворогом народу» за відмову виконувати розпорядження Леніна про початок переговорів з Німеччиною. 

Як масове явище «вороги народу» виникли в 1930-і – в повній відповідності зі сталінською тезою про загострення класової боротьби у міру розбудови комунізму. Після вбивства Кірова в кінці 1934 року почалася епоха Великого терору, пік якого припав на 1937-й. Спеціальні «трійки» розглядали справи за прискореною процедурою, розстріли проводилися за рознарядками, причому місцеві парторганізації нерідко просили збільшити ліміти «першої» (тобто, розстрільної) категорії.

Пошук і викриття «ворогів народу» перетворилися на своєрідний спорт. На лютнево-березневому пленумі 1937 року Сталін особисто похвалив аспірантку Ніколаєнко, яка одного разу замкнула на ключ похилого більшовика і, зателефонувавши в НКВД, заявила: «У мене в кабінеті сидить ворог народу, арештуйте його». 

Відправлена ​​Сталіним в допомогу Хрущову на Україну аспірантка незабаром надіслала вождю донос, де назвала Микиту Сергійовича «нероззброєним троцькістом». Сам Хрущов писав, що Ніколаєнко ... всіх українців вважала націоналістами, всі в її очах були петлюрівцями, ворогами народу, і всіх їх треба заарештовувати.

Термін «ворог народу» офіційно використовувався у статті 131 Конституції СРСР 1936 року, його прибрали з Кримінального кодуксу СРСР 29 грудня 1958 року, і він остаточно зник із радянського законодавства тільки в 1977 році з прийняттям «Брежнєвської Конституції». 

Проте це зловісне словосполучення час від часу спливає в найнесподіванішому контексті – так в 2017 році його використовував Дональд Трамп у відношення до журналістів, які продукують «фейкові новини».

Максим Суханов, Lenta.UA

На заставці: дружній шарж Бориса Єфімова на сталінського наркома Миколу Єжова, 1937