Тарифний пінг-понг: що відбувається з цінами на воду

У липні холодна вода та водовідведення для споживачів не подорожчають. Регулятор недавно скасував рішення про нові тарифи, прийняте 29 червня. Ціни на послуги 34 водоканалів з 1 липня 2023 року мають зрости, нагадаємо, в середньому на 32%. Рішення скасувати в турборежимі підвищення експерти пояснили різкими заявами щодо цього президента і прем'єр-міністра. Глава держави та керівник Кабміну справді не слабо «проїхалися» по регулятору. «З'явилося повідомлення від Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг щодо підвищення тарифів на воду. М'яко кажучи, ганебне рішення. Непрофесійне. Не погоджене з урядом. Ми не можемо і не будемо спокійно сприймати такі рішення», - зазначив Володимир Зеленський.

У свою чергу Денис Шмігаль назвав рішення неприйнятним і додав, що під час війни потрібно «діяти єдиною командою, особливо в таких чутливих сферах як енергетика та тарифоутворення». Проти рішення виступив і міністр енергетики Герман Галущенко. «Рішення НКРЕКУ про підвищення тарифу на водопостачання для населення є необґрунтованим і не відповідає умовам воєнного часу», - заявив урядовець і зазначив, що НКРЕКУ не обговорювала це з Міненерго та іншими представниками уряду. Галущенко додав, що це не перше рішення, ухвалене НКРЕКУ без належного обговорення. Як приклад профільний міністр навів ситуацію щодо перегляду граничних цін на ринку електроенергії. Після цих заяв НКРЕКУ скликала засідання, на якому скасувала своє рішення.

Читайте також: Шмигаль доручив переглянути рішення НКРЕКП підвищити тарифи на воду

«Верховний головнокомандувач у період воєнного стану висловився проти рішення про перегляд тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що є самодостатньою підставою для скасування», - повідомив голова комісії Костянтин Ущаповський.

Також у заяві йдеться про те, що НКРЕКУ проведе консультації з Кабміном та іншими зацікавленими сторонами, щоб знайти «справедливе соціальне рішення», яке зможе покрити витрати водоканалів.

Скасована ухвала передбачала, що куб води у липні має коштувати в середньому майже на 11 гривень більше, ніж у червні. Але в деяких містах – наприклад, у Вінниці – вода мала подорожчати на цілих 18 гривень. Нові тарифи планували для понад 34 водоканалів, у тому числі Києва, обласних та інших великих міст. У НКРЕКУ підвищення пояснювали зростанням вартості електроенергії.

«Ми вже півтора року говоримо про проблему фінансування водоканалів. Єдиним джерелом фінансування діяльності водоканалів є платня споживачів за користування цією послугою. А вартість послуги обмежується тарифом, встановленим національним регулятором. Встановлення тарифу провадиться щорічно на підставі розрахунків, які перевіряє національний регулятор до 1 січня. 27 грудня 2022 року було ухвалено рішення, а потім його скасували, щоб провести додаткові консультації. Додаткові консультації тривали півроку, ми давали всі розрахунки, спілкувалися із Міністерством інфраструктури, з Кабміном, ми доносили інформацію про проблеми фінансування галузі у РНБО. Можливо, сталася ситуація, що топ-менеджери не почули чи не схотіли нас почути. Але це рішення перебувало у законному руслі. Для того, щоб зараз вирішити цю проблему, вирішити питання джерел фінансування водоканалів, ми проводитимемо додаткові консультації. Я впевнений, що влада знайде рішення з цього питання», - заявив в ефірі телемарафону президент Асоціації «Укрводоканалекологія», яка об'єднує провідні водоканали України Дмитро Новицький.

Відповідаючи на запитання, чому тарифи на воду необхідно підняти, пан Новицький наголосив на наступному: «Востаннє тарифи для водоканалів встановлювали у грудні 2021 року. З того часу ситуація стала ще більш проблемною – через війну порушилися логістичні ланцюжки. Основна складова тарифу водоканалу – це, безперечно, плата за електроенергію. Ще одна важлива складова – оплата праці працівників. Інші складові тарифу – це податки та закупівля реагентів, вони суттєві та впливають на розмір тарифу. Зростання на 30% звучить досить відчутно, проте середнє зростання в абсолютних цифрах – приблизно 60 грн. Навіть на сайті НКРЕКУ було опубліковано, що зростання тарифу для середньостатистичної сім'ї із трьох осіб в Україні має становити 60 грн. На тлі зростання вартості інших комунальних платежів це зовсім небагато. Ми як асоціація пропонували компенсувати або за тарифом, а це величезна сума для всіх водоканалів - приблизно 12 млрд грн, або встановити економічно обґрунтований тариф. А тим, хто потребує допомоги, встановити чіткий механізм субсидій для оплати комунальних послуг. Це вимагало б виділити з бюджету України всього 600 млн, і зробити це було набагато легше і швидше, причому в законному руслі».

Критикує рішення НКРЕКУ про відміну свого ж рішення щодо води та екс-міністр ЖКГ, чинний нардеп від опозиційної «Батьківщини» Олексій Кучеренко. «Міф про «незалежність» регулятора спростовано остаточно. Негативних наслідків від цього буде набагато більше позитивних. Насамперед це негативно вплине на фінансову підтримку енергетичного сектору з боку партнерів та швидку інтеграцію нашого енергоринку до європейського, що вкрай критично для енергобезпеки країни. Втягувати у тарифні розбірки президента було вкрай помилково. І потім. Якщо пан президент вважає рішення Нацкомісії щодо тарифів на воду безглуздими, то чи не є безглуздими й попередні рішення? А що робити із членами НКРЕКУ? Розігнати? Ні. За законом, не все так просто. Контракт із ними укладено на 7 років. Ліквідувати комісію? Ні. У нас тоді буде колапс у сфері енергетики як на внутрішньому ринку, так і з європейськими партнерами», - зазначає Кучеренко і запитує цілком обґрунтоване питання про те, що робив уряд півроку, поки НКРЕКУ обговорювала це рішення? «Комісія ухвалила рішення в межах своєї компетенції та процедури. Пане президенте, не давайте вашому оточенню вами маніпулювати! Подібні емоційні кроки, на жаль, не дають стабільності ні в системі державного управління, ні в енергетичній безпеці», - підсумував екс-міністр.

Не всі, втім, вважають крок назад НКРЕКУ неправильним. Наприклад, голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко, констатуючи, що будь-який монополіст завжди знайде обґрунтування будь-якого тарифу, зазначає: «Безумне підвищення тарифів в останні роки, без нормальної тарифної політики, призвело до величезної заборгованості за комуналку та суми субсидій, і більше нічого».

Як би там не було, на даний момент тарифно-водне питання «заморожене». А ось із вартістю палива справи інакші. Протягом усього липня слід очікувати відчутного підвищення цін на паливо, оскільки уряд повернув довоєнний рівень оподаткування бензину, дизпалива та зрідженого газу. Саме після руйнування російськими ракетами нафтопереробних потужностей і складів у 2022 році ціни на пальне злетіли. Щоб стабілізувати ситуацію, уряд Шмигаля обнулив акциз, а також зменшив майже втричі – з 20% до 7% ПДВ на паливо. Але у вересні минулого року акциз на пальне вирішили почасти повернути. Парламент ухвалив закон, встановивши, що пільги діятимуть до завершення воєнного стану, але не далі 1 липня 2023 року. Військовий стан на сьогодні, як відомо, не скасовано, але пільг більше не буде. Акцизи на бензин та дизель зросли з 1 липня зі 100 євро за тисячу літрів до 213,5 та 139,5 євро відповідно, а ПДВ – з 7% до 20%.

Читайте також: Нові тарифи на воду затвердила НКРЕКУ – на скільки поважчають платіжки