США у ролі агітатора: що приніс Україні черговий «Рамштайн»

На базі «Рамштайн» вчора відбулася зустріч союзників України, яка традиційно зібрала за одним столом голів оборонних відомств із близько 50 держав. Як і на всі попередні засідання контактної групи 2024-го Сполучені Штати на неї прийшли фактично з порожніми руками. Як відомо, Конгрес США ось уже півроку не може погодити виділення Україні допомоги у розмірі $60 млрд, а тому голова Пентагону Ллойд Остін, який головує на «Рамштайні», знову приречений хіба що словесно надихати союзників на військово-фінансову підтримку нашої з вами країни, не маючи можливості гарантувати те саме з боку США. При цьому Остін запевнив, що Вашингтон «повний рішучості» зміцнити військову підтримку Києва. «США не допустять поразки України. Вільний світ не допустить поразки України», - наголосив пан Остін.

Як зазначає Reuters, у шефа Пентагону були причини відчувати себе впевненішими, ніж під час попередніх засідань, оскільки на нього вплинув той факт, що минулого тижня США вперше з грудня 2023-го оголосили про відправку військової допомоги Україні на $300 млн. Мова, нагадаємо, йшлася про екстрений пакет, відправка якого стала можливою лише завдяки економії Пентагону на закупівлях для американської армії.

Читайте також: Як витратять транш ЄС, відповіли у Мінфіні

Ллойд Остін не став розмірковувати, коли американські законодавці узгодять свої розбіжності, але запевнив, що США шукають способи безперебійно допомагати Україні. Тим часом, за даними американських ЗМІ, раніше за середину квітня чекати від Конгресу позитивних новин Україні не варто. До того ж, досі неясно, який із трьох законопроектів, які зараз у тому чи іншому вигляді отримала Палата представників, може бути ухвалено «під ключ».

Ну, а поки що США буксують у трясовині розбіжностей, від яких чітко віє вельми і дуже неприємним виборчим душком, Ллойд Остін закликає партнерів згуртуватися та наростити підтримку України. Глава Пентагону знову попросив союзників не зменшувати обертів, проте цього разу він міг не лише перерахувати колишні заслуги союзників, а й наголосити на майбутніх поставках. Зокрема, Остін окремо наголосив на зусиллях Чехії із закупівлі для вітчизняної армії 800 тисяч артилерійських боєприпасів у третіх країн, які покликані вгамувати «снарядний голод» у Збройних силах України (ЗСУ). До того ж, напередодні Євросоюз схвалив €5 млрд військової допомоги Києву.

Зважаючи на все, саме ці факти разом із заявами президента Зеленського про те, що ЗСУ вдалося останнім часом стабілізувати лінію фронту, дозволили Ллойду Остіну триматися на черговому «Рамштайні» куди впевненіше, ніж під час попередніх засідань контактної групи. Принаймні, 19 березня глава Пентагону акцентував на «надзвичайно важких умовах, в яких воює українська армія», проте про «катастрофу», що чітко маячить на фронтовому горизонті, про яку йшлося зовсім недавно, вже не йшлося.

Першим на заклик Остіна про активізацію допомоги відгукнувся його німецький колега Борис Пісторіус. Глава Міноборони ФРН оголосив про виділення Берліном нового пакету військової допомоги на €500 млн, що включає 10 тис. 155-міліметрових снарядів, сотню бронетранспортерів та стільки ж одиниць спецтранспорту. Крім того, пан Пісторіус повідомив, що в рамках пакету буде поставлено 180 тис. артилерійських боєприпасів із тих самих 800 тис., знайдених у третіх країнах Чехією. При цьому про ракети TAURUS не йдеться, тому що, як зазначив пан Пісторіус, Україні потрібна «достатня кількість артбоєприпасів, самої артилерії та засоби ППО, і це базовий пріоритет для того, щоб Київ міг здійснювати ефективні оборонні та наступальні дії».

Ще про один великий пакет оголосила сьогодні Бельгія. Йдеться про €412 млн, з них понад 373 мільйони передбачено на постачання Україні артбоєприпасів. Крім того, Бельгія задекларувала передачу 280 легких бойових броньованих машин високого класу IVECO Lynх.

«Цього разу на «Рамштайні» менше йшлося про бронетехніку, бо головний наголос справді робиться насамперед на боєприпасах, від яких залежить стабільність нашої лінії оборони. Нагадаю, що окрім того, що було оголошено про виділення 5 млрд євро з ЄФМ (Європейського фонду миру – ред.) для України, також відомо, що європейські країни ухвалили ще одне рішення, щоб прискорити виготовлення боєприпасів та усунути ті вузькі місця, які існують з виготовленням боєприпасів у єврокраїнах. Там ухвалено рішення ЄС профінансувати фонд на 500 млн євро, з якого будуть спрямовані кошти на розширення виробництва за трьома напрямками: виготовлення корпусів снарядів, розширення виробництва тротилу та порохів. Тобто все те, що зараз гальмує темпи виробництва боєприпасів у європейських країнах», - зазначає військовий експерт Сергій Згурець.

Президент Володимир Зеленський через відеозв'язок звернувся вчора з Києва до країн коаліції «Рамштайн» із проханням поставити додаткові засоби протиповітряної оборони. За його словами, лише у березні російські війська використали проти України 130 ракет, понад 320 ударних дронів та майже 900 керованих авіабомб.

У своєму вечірньому відеозверненні нинішній господар Банкової вже за підсумками засідання контактної групи відзначив таке: «Відбувся черговий «Рамштайн», зустріч країн, які підтримують нашу оборону, наш захист від російського терору. Це продуктивна зустріч, є результати. Міністр оборони України Умеров брав участь і чекаю на його докладну доповідь. Зараз можна сказати кілька речей. Будуть нові оборонні пакети, зокрема дефіцитна артилерія. Нові держави доєднуються до чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів – дякую всім. Звичайно, залишається незмінним пріоритет щодо ППО, РЕБ та дронів. Дякую всім країнам, які реально працюють, щоб цей наш пріоритет був наповнений відповідним змістом. Українські дрони вже дають сильні результати та мають значно зміцнити міжнародний компонент співробітництва. Фронт повинен відчути наше посилення щодо дронів. Я вдячний усім учасникам «Рамштайну» та Сполученим Штатам, міністру Остіну за лідерство».

Тим часом на Заході висловлюються досить похмурі прогнози. Так, Wall Street Journal пише, що Україна опинилася перед складним вибором: поступатися територією щоб зберегти життя громадян, або боротися за територію, жертвуючи солдатами. Видання зазначає, що цього року Україні доведеться лише оборонятися, намагаючись обмежити територіальні втрати за умов військової переваги РФ. При цьому повернення територій, що знаходяться під контролем Росії, – це проблема. «Оскільки армія зношена, а допомога США зупинилася, лідери стикаються з проблемою, як стримати більшу і краще оснащену російську армію», - йдеться у статті. Також повідомляється, що українська армія стикається з дефіцитом новобранців замість виснажених бійців, «але керівництво держави не наважується продовжити мобілізацію, бо це є політично чутливе рішення».

До речі, дуже показову заяву щодо мобілізації озвучив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який приїхав недавно до Києва. Він закликав Україну відправити молодь молодше 25-27 років на фронт і швидше ухвалити закон про мобілізацію. «Я сподіваюся, що ті, хто має право служити в українській армії, приєднаються. Я не можу повірити, що це у 27 років. Ви боретеся за своє життя, тому вам слід служити і не лише у 25 чи 27 років. Нам потрібно більше людей», - цитує пана Грема Washington Post.

Досить емоційно відреагував на пасаж американського законодавця екс-посол України в США Валерій Чалий. «Тут до нас зараз приїжджають політики з країн-партнерів та кажуть, що головне – більше мобілізувати на фронт людей. Це ті ж політики, які дивним чином змінили підходи та не голосують за додатковий пакет допомоги Україні, постійно шукаючи будь-які обхідні шляхи. Треба розуміти, що позиційна (окопна) війна, навіть із додатковими мобілізованими, кардинально не змінить ситуацію. Нам усім потрібно більше потужної далекобійної високоточної зброї. Також необхідні всеосяжні санкції з реальним перерізанням шляхів їхнього обходу. Зрештою, потрібне визнання країни-терористки – терористкою. І, головне – не тягнути по півроку із цим усім», - цілком обґрунтовано закликав дипломат.

Читайте також: Окупанти вдарили КАБами по Харківщині