Сніг прекрасний, сніг небезпечний. Екологи вказують на недоліки снігоприбирання в Україні

Щозими по всій країні йде запекла боротьба зі снігом: комунальники звітують про кількість техніки на дорогах, а жителі постійно обурюються, що дороги чистять і посипають погано. Однак є ще одна сторона цієї проблеми, про яку говорять набагато рідше - куди дівають сніг з міських вулиць і яку небезпеку для навколишнього середовища він несе? 

Потенційне джерело забруднення 

Виявляється, над «сніжною» проблемою ламають голови вчені-екологи всього світу. Вони вважають сніг потенційним джерелом забруднення навколишнього середовища. 

«Щодо можливого впливу на навколишнє середовище, потрібно враховувати, з якої території був знятий сніг, - розповідає інженер-еколог, старший науковий співробітник екологічної лабораторії Дніпропетровського Національного Університету залізничного транспорту Максим Сорока. - Дослідження, які проводилися в Україні, показали, що сніг є джерелом забруднення нафтопродуктами і солями. Він призводить до вторинного забруднення навколишнього середовища. Іншими словами, все, що ввібрав сніг, буде перенесено в грунт, куди його вивантажать». 

За словами еколога, оцінюючи ступінь шкідливості снігу для навколишнього середовища, потрібно враховувати, з якої території він був прибраний. 

«Сніг, який лежить на дорогах, вбирає весь бруд, залишки нафтопродуктів, масел, солей, спеціальних розчинів. Багато розчинів, які використовуються для посипання доріг у великих містах, мають невідомий склад», - говорить він. 

Якщо доріжки були посипані сіллю, то це призводить до засолення ґрунтів і водойм, а якщо, наприклад, - шлаками, то в навколишнє середовище будуть потрапляти різні сполуки, в тому числі і важкі метали. 

Максим Сорока підкреслює, що в українському законодавстві не врегульовано питання складу сумішей, якими посипають вулиці. Немає стандартних екологічних вимог до посипних матеріалів, як в Центральній Європі. А якщо немає закону, значить, немає і контролю. 

А найнебезпечнішим снігом вважається той, який збирають зі злітно-посадкових смуг аеропортів. Адже для того, щоб крила літаків не обледеніли, застосовують дуже складні органічні сполуки, в тому числі токсичні, засновані на етиленгліколі та інших багатоатомних спиртах. І все це потрапляє в сніг. 

У містах Донбасу і навіть в Києві бачили таке явище, як «чорний сніг». Чорніє він тому, що вбирає в себе велику кількість зважених часток. Це наслідок впливу так званих промислових викидів, в тому числі і працюючих на повну потужність підприємств теплоенергетики. 

«Якщо ми збираємо і вивозимо такий сніг в одне місце, то як ніби акумулюємо там всі ці зважені частинки, зібрані з величезної території. А там міститься цілий спектр небезпечних сполук», - розповів кореспонденту Lenta.UA Максим Сорока.

Київська Представниця Аліна Семенова, яка проживає в мікрорайоні «Теремки-2», порівнює сніг з тополиним пухом, який «збирає всю гидоту». 

«Є норма, яку не всі враховують. Доріжки біля водойм повинні оброблятися тільки піском ... У снігу скупчуються не тільки сольові розчини, а й бензин, мазут, недопалки, поліетилен. Якщо це все потрапить у водойму, то на ньому утворюється плівка, а це значить, що туди немає доступу кисню. Починає задихатися риба, а якщо сяде птах, то його пір'я покриється цією масою, і він більше не злетить», - каже Аліна Семенова. 

Загалом, прибирання снігу, за неефективність якого часто лають місцеву владу, є палицею з двома кінцями. І не тільки в Україні. 

«Проблема активно обговорюється екологами-професіоналами. З одного боку, ми маємо проблему вторинного забруднення навколишнього середовища, а з іншого, якщо не прибирати сніг, у нас порушується безпека міського середовища. І ми завжди знаходимося в цьому протиріччі - що ж нам вибрати», - розповідає Максим Сорока. 

Тим часом в європейських країнах сніг визнаний потенційним джерелом забруднення, там є нормативи, скільки в цьому снігу може міститися тих чи інших речовин, щоб його можна було викласти на землю і дати йому розтанути.

Куди дівають сніг після збирання? 

А як справи йдуть у нас? Куди дівається сніг з міських вулиць? 

Наприклад, в Києві є затверджений КМДА перелік локацій, куди можна вивозити сніг. 

«До 2014 року в Києві, через економію, сніг вивозили куди попало, - каже радник столичного мера Дмитро Білоцерківець. - Але в 2015-му році ми, порадившись з екологами, вирішили це змінити і визначити чіткі локації». 

За словами Білоцерківця, скидати сніг у річки та озера категорично заборонено, хоча ще в 2014-му сніг висипали в легендарну річку Либідь. 

Втім, навіть ці «узаконені» локації викликають у стурбованих екологією киян масу питань. Наприклад, сніг, складований у районі станції метро «Видубичі», вже став такою собі столичної пам'яткою: чорні кучугури, що нагадують гори, приносять проблеми місцевим жителям - особливо весною, коли починають танути. Та й естетично вид ... такий собі. 

У київській адміністрації кажуть, що ця локація - законна. Там промислова зона, а у жителів просять вибачення за незручності. 

В цілому ж, за словами Білоцерківця, за вивезення снігу в столиці відповідають балансоутримувачі, а також підрозділи «Київатодору» і «Зеленбуду». 

У минулому році в Києві було кілька скандалів, коли активісти ловили забруднювачів водойм. Наприклад, на Оболоні депутат Київради і громадські працівники зупиняли вантажівки з брудним снігом, який скидали в озеро Йорданське. За інформацією активістів, судячи з номерів і офіційного маркування на дверях помітили в цій «брудній справі» вантажівки, техніка знаходилася на балансі КП "Шляхово-експлуатаційне управління Оболонського району». На місце правопорушення активісти викликали поліцію. 

Ще більш кумедний випадок стався в минулому році на столичних Теремках. Там приватний ЖЕК вирішив ... підвищити рівень вод в озерах за допомогою привезеного снігу! На місце також викликалася поліція, були виписані штрафи, складені адмінпротоколи і навіть відкрили кримінальне провадження. 

Київська мерія закликає фіксувати подібні випадки, повідомляти про них за телефоном 15-51. Говорячи про покарання для тих, хто скидає сніг в недозволених місцях, Дмитро Білоцерківець підкреслив, що представникам комунальних служб може загрожувати звільнення, а ось на приватника можна тільки скласти адмінпротокол і оштрафувати на 1700 гривень. Крім того, подібні випадки повинна відстежувати і екологічна інспекція по лінії Мінекології. 

Максим Сорока вважає, що цю проблему потрібно вирішувати на законодавчому рівні. 

«Потрібно внести зміни в водний кодекс України, де прописати, що сніг - це твердий стан води, і він теж підпадає під охорону від забруднення. На сьогоднішній день водойми, відповідно до закону, не можна забруднювати стічними водами і відходами. А про сніг ні слова, ніби його немає. Є тільки поняття «талі води», - говорить він.

Плавити не можна помилувати 

Як все-таки вирішувати проблему снігу цивілізовано? Тобто, дотримати той самий баланс між зручністю водіїв і пішоходів і збереженням навколишнього середовища? 

Еколог Максим Сорока вивчав міжнародний досвід боротьби зі снігом. 

«Під Берліном є станція, куди звозять сніг, де він тане. Це такий полігон, поле, з гидрозахистом - вся вода, яка утворюється, надходить в лотки, і проводиться її хімічний аналіз. Якщо вода відповідає нормативам, вона далі пускається в природу, якщо ні - йде на біологічну очистку», - каже Сорока. 

Він також розповів про те, що в скандинавських країнах роблять спеціальні неслизькі тротуари, які не потрібно чистити, в канадському Торонто дороги намагаються не посипати сумішами, а швидко руйнують машинами сніговий покрив і зрушують його на узбіччя, в Чехії дороги посипають, але тільки сумішшю, яка не містить важкі метали і сульфати. 

Радник дніпропетровського губернатора Юрій Голік вважає найцивілізованішим способом боротьби зі снігом  - плавильні машини або спеціальні плавильні станції за містом, на спеціальних майданчиках, куди звозять сніг. 

«Якщо снігу небагато або це траса, то посипають дорогу, сніг тане або йде в ливнівку в місті, або за дорогу на трасі. При будівництві будь-якої дороги водовідведення завжди передбачається », - говорить він. 

В цьому році в місті Києві вже закупили два пересувних снігоплавильних комплекси. За словами Дмитра Білоцерківця, один з них в тестовому режимі вже працює в Печерському районі столиці. 

«Зараз наше завдання налагодити технічний процес. Це дозволить значно розвантажити снігостоянки. В тому числі, і на Видубичах», - говорить він. 

Снігоплавлення - недешеве «задоволення». Два комплекси обійшлися місту в 31,5 млн гривень. А, як зазначив радник мера, місту потрібно таких комплексів по одному на кожен район. 

Більш того, в планах мерії побудувати стаціонарний снігоплавильний комплекс, який вже давно проектується. Обіцяють почати будівництво вже в квітні. На проект планують витратити 39 млн гривень. 

Залишається сподіватися, що незабаром блага цивілізації, в тому числі і справжня турбота про чистоту навколишнього середовища, все-таки дійдуть і до України. Вдалося ж екологам привернути увагу людей до проблеми спалювання листя восени, тепер, може, і до відповідального поводження зі снігом доростемо.

Яна Осадча, спеціально для Lenta.UA