Швейцарський сир-бор: як Зеленський шукає союзників перед самітом у Женеві

У середу, 20 березня, на чолі з головним євродипломатом Жозепом Боррелем та прем'єром Денисом Шмигалем відбулося перше засідання Ради асоціації Україна-ЄС. Учасники переговорів, що відбулися в Брюсселі, пройшлися по всьому спектру двосторонніх відносин, від євроінтеграції до військового співробітництва. Втім, враховуючи той факт, що глава вітчизняного Кабміну відповідає більше за фінпитання, ключові рішення діалогу зачіпали насамперед грошову компоненту.

На підсумковому брифінгу пан Боррель одразу повідомив: «Сьогодні ми зробили першу виплату €4,5 млрд. з українського фонду допомоги у розмірі €50 млрд. (розрахований на чотири роки – ред.), щоб підтримати відновлення, реконструкцію та модернізацію України». Єврокомісар з питань розширення та сусідства Олівер Вархейї, у свою чергу, поспішив заявити, що «незабаром буде наступний транш». "Вже у квітні", - уточнив єврочиновник. Денис Шмигаль подякував колегам за виділене фінансування та назвав дебютний євротранш «важливим кроком для фінансової стабільності на шляху України до ЄС»

Читайте також: У НАТО заговорили про додаткову мобілізацію

Втім, на цьому фінансове питання себе не вичерпало. Як відомо, у ЄС практично з моменту старту горезвісної путінської «спецоперації» йде дискусія про долю заморожених у Європі російських державних активів. Попередньо сторони домовилися використати доходи від цих грошей, розміщених у Євросоюзі, на відновлення України. Тим часом через сформовану в останні місяці, скажімо м'яко, непросту ситуацію на фронті і паузу, що тривала в постачанні військової допомоги зі Сполучених Штатів, у ЄС всерйоз замислилися над іншим застосуванням росактивів. Так, Жозеп Боррель запропонував направити 90% прибутку від заморожених грошей до Європейського фонду миру, в якому на 2024 рік вже лежать €5 млрд. для військової допомоги нашій з вами країні. За словами Бореля, такий крок дозволить виділяти Україні ще близько €3 млрд. на рік, які стануть не заміною, а доповненням до узгоджених раніше п'яти мільярдів євро. «Сподіваюся, що ми зможемо досягти рішення якнайшвидше і конвертувати банкноти у зброю. Солдати не воюють банкнотами, їм потрібна зброя, щоб захищати український народ», - пояснив суть ідеї Жозеп Боррель.

Учора Єврокомісія, з головою якої Урсулою фон дер Ляйєн, до речі, також зустрівся face to face прем'єр Шмигаль, по гарячих слідах дала «добро» на озвучену Боррелем ініціативу. Зокрема, ЄК вважала за можливе передати 90% доходів від заморожених коштів ЦБ РФ на військові потреби Києва і лише 10%, що залишилися, пустити на відновлення країни. Фінальне рішення ще належить ухвалити безпосередньо країнам ЄС, чиї лідери 21-22 березня впритул дискутуватимуть, зокрема, з цього питання під час саміту Євросоюзу. "Наполягаємо на повній конфіскації чи іншому використанні всього замороженого ресурсу", - заявив прем'єр України за підсумками вчорашніх переговорів у Брюсселі. При цьому західні ЗМІ наголошують, що узгоджена недавно єврочиновниками схема не передбачає конфіскації коштів, як того добивається Київ. Тобто працювати ще у цьому напрямі є над чим.

Буквально вирує зараз і підготовча робота до саміту глав держав щодо «формули миру Зеленського». Як зазначають експерти, ключове завдання для Банкової зараз полягає в тому, щоб залучити до участі в цьому заході якнайбільше країн так званого глобального Півдня, щоб саміт не виглядав як звичайна зустріч України та західних союзників. Зважаючи на все, саме для цього глава вітчизняного МЗС вирушив з візитом до Індії, де проведе зустріч зі своїм колегою Субраманіям Джайшанкаром. Як відомо, Індія поряд із Китаєм – найбільш ключовий гравець із вищезгаданої групи країн. І Делі, як і Пекін, продовжує активно грати на два фронти, з одного боку, співпрацюючи з країною-агресором у торговельній та інших сферах, з іншого – підтримуючи системний контакт з офіційним Києвом.

Так, у середу, 20 березня, прем'єр Індії Марендра Моді провів дві телефонні розмови – із Зеленським та Путіним. Останнього, до речі, він привітав із перемогою на «виборах». Говорячи ж про розмову з нинішнім господарем Банкової Моді зазначив, що він сказав Зеленському про «постійну підтримку, яку Індія надає зусиллям щодо встановлення миру та припинення конфлікту, що триває». У свою чергу Зе написав у соцмережах, що дякує прем'єру Індії за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також за гуманітарну допомогу та «активну участь представників Індії у зустрічах на рівні радників». «Для нас дуже важливо, щоб Індія взяла участь в інавгураційному саміті миру, підготовка до якого продовжується у Швейцарії», - додав чинний гарант української Конституції.

Зазначимо, що зараз Індія участі в саміті не підтверджувала. Як, зрештою, і Китай, який поставив свою участь у цьому заході в залежність від того, чи запросять туди Росію. При цьому глава МЗС Кулеба в одному зі своїх свіжих інтерв'ю назвав роль Піднебесної на саміті «ключовою». За його словами, в очікуванні точної дати проведення Мирного форуму у Швейцарії продовжуються двосторонні контакти, у тому числі з Китаєм, «який може відіграти ключову роль у припиненні війни через свої особливі відносини з Росією».

КНР, як відомо, має свій мирний план, який передбачає припинення вогню без виведення путінських «визволителів» з нашої країни, що повністю суперечить «формулі миру Зеленського», яка передбачає повне виведення окупантів на кордони 1991 року та виплату рашистами репарацій Україні.

До цього часу спеціальний представник КНР з Євразії лише одного разу брав участь у зустрічах радників з питань нацбезпеки, які проводились у різних країнах на підтримку українського бачення того, як має закінчитися війна, розв'язана путінською Росією. Але саме у Швейцарії саміт має відбутися на набагато більш представницькому рівні, тому у Києві й докладають максимальних зусиль, щоб переконати китайську делегацію взяти участь у цьому дипломатичному заході. Таким чином, головною суперечністю у підходах Києва та Пекіна до саміту, який має обговорити шляхи, що ведуть до закінчення війни, є українське бачення того, що російських представників потрібно запросити до участі у саміті вже після того, як керівники інших держав напрацюють спільний підхід. Китайський підхід полягає в тому, що представники РФ, зокрема йдеться про міністра закордонних справ РФ Лаврова, повинні бути учасниками саміту миру з першого ж дня його проведення.

Тим часом, як кажуть у дипломатичних кулуарах, проблема може бути пов'язана не лише з українською, а й із російською позицією. Подейкують, що Кремль ігнорує саміт миру у Швейцарії не тільки тому, що зараз у Києві не бачать підстав для запрошення на таку серйозну зустріч представників РФ, а й тому, що в Москві не вважають Швейцарію відповідним місцем для проведення миротворчих зустрічей. У Путіна, зокрема, вказують на те, що ця країна не є нейтральною в оцінці причин, що призвели до російської агресії.

«У ситуації, що склалася, головною залишається відповідь на запитання, чи дійсно хтось із китайських представників буде готовий взяти участь у саміті, який відбудеться у Швейцарії, і чи будуть взагалі на цій зустрічі представлені представники провідних країн глобального Півдня, чи він виявиться зустрічем представників країн Заходу та України, за підсумками якої буде ухвалено логічні, проте далекі від російської зацікавленості тези щодо закінчення війни. Саме тому для українського керівництва таким важливим є момент хоча б формальної участі китайських дипломатів у саміті світу в Женеві, і сигнал, який подає міністр закордонних справ України про «ключову» роль КНР, вкотре засвідчив, що у Києві продовжують сподіватися на китайське посередництво у війні», – зазначає відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков.

Тут вкрай важливо відзначити, що після нещодавнього візиту і до Києва, і до Москви спецпредставник КНР з Євразії Лі Хуей, акцентуючи, що Китай сподіваючись на мирне вирішення ситуації, що призвела до війни Росії проти України, сприятиме діалогу між сторонами. Здавалося, все б нічого, проте є одне важливе «але». Як би між іншим пан Лі Хуей нагадав про те, що в позиції Пекіна залишається необхідність обговорення різних варіантів мирних планів. Тобто фактично якщо Банкова розраховує на участь Піднебесної у подальших дипломатичних зусиллях, зокрема на саміті миру у Швейцарії, то Києву доведеться погодитися з тим, що дискутуватимуть не лише щодо «формули Зеленського», яка чітко передбачає відновлення територіальної цілісності нашої країни, але й щодо китайських пропозицій, які передбачають і відміну санкцій проти РФ, і елементи кремлівських «хотелок» як ось визнання Україною російського статусу Криму та інших окупованих РФ українських територій, а також нейтралітет та демілітаризацію нашої країни.

За інформацією Lenta.UA , завдання, яке ставить перед собою Банкова – виробити на швейцарському саміті від імені всієї міжнародної спільноти єдиний план мирного врегулювання, який потім буде переданий Росії. Однак через неузгодженість позицій та відсутність конкретних домовленостей з країнами «глобального Півдня», зокрема з Китаєм, досі немає навіть «плаваючої» дати проведення саміту. І це, як не парадоксально, певною мірою добре, оскільки цілком очевидно, що китайські пропозиції, що несуть у собі російські наративи, суттєво полегшать країні-агресору завдання ліквідації державності України вже в найближчому майбутньому, а риторика чиновників КНР свідчить про те, що вони не мають наміру відмовлятися від своєї формули. Тож Банковій на шляху реалізації свого бажання залучити «Глобальний Південь» на саміт миру в Женеві, щоб боляче не обпектися потім, слід дмути вже зараз навіть на холодну воду.

Читайте також: Стало відомо, звідки у РФ супутникові знімки об'єктів в Україні