Названі найдивніші звичаї давати імена дітям у народів світу

Одна з властивостей людини розумної, наділеної свідомістю та мовою, давати імена. Скільки у світі існує культур, стільки й традицій давати імена. Видання lenta.ua розгляне найкурйозніші з них.

У грузинів не буває однакових імен для чоловіків та жінок (як Олександр та Олександра). Єдиний виняток – Суліко, «душечка».

Читайте також: Що говорить про вдачу людини її ім’я по батькові – список від А до Я

Ісландці не мають прізвищ — ім'я та по-батькові. Це єдиний випадок у світовій практиці, коли прізвище мати заборонено законом 1925 року: параграф 2 якого говорить — «Ніхто не повинен брати собі прізвище в нашій країні». За кордоном прізвищем ісландця стає його по-батькові.

Група португальських та іспанських жіночих імен дається на честь Діви Марії. Долорес і Мерседес від її титулу, а Консепсьйон і Анунсіасьон відображають події в її житті.

За іспанською традицією дитині дається ім'я, до якого приєднують прізвища батька та матері.

Вибір імені у грецьких сім'ях — традиційний. У сім'ї імена чергуються через покоління: хлопчиків називають на честь дідусів (першого по-батькові, другого по материнській лінії), дівчаток бабусиними іменами. Третій хлопчик отримає ім'я брата дідуся по-батькові. Коли брати-сестри у дідусів-бабусь закінчуються, дитину можна назвати як завгодно.

У селах Північної Греції заміжню жінку іноді називають прізвиськом, утвореним від імені її чоловіка: дружину Ніколаса звуть Ніколеною, а дружину Костянтиноса - Кочиною.

Чукчі — один із небагатьох північних народів росії, якого майже не торкнулася християнізація. Тому приблизно до кінця 40-х років XX століття імена у чукчів були «свої», традиційні. Ім'я-прізвисько дитині мати давала на п'ятий день, вибираючи з імен померлих родичів під час ворожіння на підвішеному предметі. На якому з імен предмет хитнеться — так і зватимуть малюка: Атчітагін, Рулткиневит, Авиниквина чи Евісків... До речі, Умки — чоловіче ім'я, що означає «білий ведмідь».

Ескімоси іноді змінюють ім'я після невдалого полювання.

У ненців ім'я дитині дають, коли відпадає пуповина.

Звернення до японця по імені вважається грубим і непристойним. Правильно — на прізвище, додаючи «поважаючий» суфікс.

У Японії дитину можете назвати хоч Кактусом. Єдина умова — використовувати дозволено лише ті ієрогліфи, які включені до дозволеного офіційного списку (це приблизно 2232 знаки; список зріс приблизно на 400 за останні півстоліття). Популярні чоловічі ієрогліфи «літати», «дракон», «крила», «мужність», жіночі «аромат», «витонченість», «елегантність».

В'єтнамці не мають по-батькові. Раніше вважалося, що немає нічого гіршого, ніж згадувати вголос ім'я батьків. Навпаки, багато батьків носять імена своїх дітей (старшого сина, а якщо він помер, або молодшої доньки). Після смерті в'єтнамець теж отримує інше ім'я (згадувати прижиттєве знову ж таки гріх) — із двох слів, що передають його найкращі якості.

Коли народжується таєць, батьки йдуть до сільського астролога або настоятеля буддійського храму, які визначають, з якої літери має починатися ім'я. А далі обирають батьки чи запрошений багач.

У індонезійців лише одне ім'я. 

Індійські імена - із священних текстів індуїстської релігії. Більшість дітей отримують 3 імені, серед яких одне на честь богині чи бога: Крішна, Шива, Індра для чоловіків, Лакшмі та Зіта для жінок.

У Китаї існує безліч варіантів імені, хоча деякі ієрогліфи використовують частіше за інших. Наприклад, Меї («вродлива») для дівчаток і Ву («воїн») для хлопчиків. Порядок імені такий: прізвище, ім'я. За китайськими законами дитину можна назвати будь-яким ім'ям, яке можна вимовити та написати на головному діалекті китайської мови.

У Середній Азії близнюкам раніше давали традиційні імена: Хасан і Хусейн (імена синів халіфа Алі), Фатіма та Зухра (Фатіма – ім'я дочки пророка Мухаммеда, а Зухра – її прізвисько).

У деяких народів Азії та Африки індивідуальне ім'я не дається довічно, а змінюється із віком чи навіть після смерті. Є «шкільне ім'я», «им'я воїна». 

Традиційне африканське ім'я часто відображає обставини народження. Мванаюма – П'ятниця, Езі – Неділя, Векеса – «Час урожаю» , Мосі – Перший, Вассва – перший із близнюків.

При нареченні маленького волофа в Сенегалі старший з чоловіків молиться і плює дитині у вуха — допомагає імені увійти в голову. Тільки потім ім'я вимовляється вголос.

У народу фульбі у Західній Африці дитина, яка ще не отримала імені до 7 дня після народження, сприймається як щось неживе, про неї говорять займенником, що не належить до людей.

У народу суахілі дуже поширене ім'я Мторо, «втікач». Його зазвичай давали третій дитині на 7-й день життя, якщо перші двоє дітей померли відразу після народження. При цьому на шию і пояс Мторо вішали мотузку, символ того, що він уникнув смерті.

(за матеріалами форуму в Італії)

Фото: telegraf

Читайте також: Стало відомо, як веселяться на Різдво в 11 країнах