Гучна порожнеча: як світ відреагував на путінську «перемогу»

За підсумками минулих президентських «виборів» у РФ, Володимир Путін набрав рекордні 87,28% голосів. Явка на болотах також встановила історичний рекорд і становила 77,44%.

Останні події в країні-агресорі в понеділок, 18 березня, на зустрічі в Брюсселі обговорили глави МЗС країн Євросоюзу. За підсумками зустрічі від імені всієї організації було випущено заяву верховного представника ЄС у міжнародних справах та безпековій політиці Жозепа Борреля, яка, хоч і складається з критичних формулювань, очевидно, залишає, причому невузьке вікно можливостей для діалогу з Кремлем. Так, у документі наголошується, що президентські вибори в РФ «проходили в умовах жорстких обмежень, що посилювалися незаконною агресивною війною Росії проти України», а «російська влада продовжує посилювати систематичні внутрішні репресії, переслідуючи опозиційних політиків, організації громадянського суспільства, незалежні ЗМІ та інших критично налаштованих осіб, вдаючись до репресивного законодавства та виносячи політично мотивовані тюремні вироки».

Читайте також: Фарс як факт: що показали «вибори» Путіна

«Вибори проходили в умовах політичного простору, що дедалі звужується, що позбавило російських виборців реального вибору і сильно обмежило їх доступ до достовірної інформації», - заявили в ЄС, пообіцявши при цьому підтримувати роботу російських організацій громадянського суспільства, правозахисників та незалежних ЗМІ.

Окремо Євросоюз висловив співчуття щодо рішення влади РФ не запрошувати на вибори спостерігачів від Бюро з демократичних інститутів та прав людини (ОБСЄ). У Брюсселі запевнили, що це суперечить зобов'язанням Москви в рамках організації та позбавляє виборців та інституцій незалежної оцінки процесу голосування. Але при цьому в ЄС так і не наважилися не визнавати результати так званих виборів у Росії. В оприлюдненій заяві лише наголошується, що Євросоюз «ніколи не визнає ні проведення цих так званих виборів на території України, ні їхні результати». У ЄС також пообіцяли наслідки для всіх, хто «причетний до організації» виборів на «тимчасово окупованих Росією територіях України». Враховуючи, що 2018-го Євросоюз уже не визнавав результати президентських виборів РФ у Криму, то 2024-го не сталося нічого нового. При цьому Брюссель за підсумками вчорашньої зустрічі євродипломатів у мільйонний раз озвучив мантру про «непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів» та закликав Росію «припинити свою незаконну агресивну війну».

Очевидно, щоб хоч якось закамуфлювати свою беззубу позицію щодо «виборів» у РФ, євродипломати 18 березня погодили рішення про збільшення фонду військової допомоги Україні на €5 млрд. Цього разу не завадила навіть позиція Угорщини, чий міністр Петер Сійярто «конструктивно утримався» під час голосування щодо нарощування обсягів Європейського фонду миру. Це не позбавить Будапешт необхідності вкласти у фонд €50 млн, але угорський уряд має право проконтролювати застосування цих грошей і, наприклад, направити їх на контроль над міграцією чи допомогу регіону Сахеля та Західним Балканам, уточнили в МЗС республіки. До речі, Угорщина в особі свого прем'єра Віктора Орбана поки що не озвучила своєї індивідуальної позиції щодо «виборів» у Російській Федерації. А ось думки різних країн щодо цього питання вже відомі.

Так, помічник американського президента з національної безпеки Джейк Салліван під час брифінгу в Білому домі заявив таке: «Реальність така, що Володимир Путін – президент Росії, і нам доводилося мати справу з цією реальністю на тлі конфлікту в Україні та інших кроків, що суперечать інтересам США, які ми бачили з боку цього президента та Росії під його керівництвом. Але ми продовжимо працювати, виходячи із цієї реальності».

«Ці вибори, очевидно, не є ні вільними, ні справедливими, враховуючи те, що Путін ув'язнив політичних опонентів і не дозволив іншим балотуватися», - підкреслив представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі. А про те, що США не мають наміру вітати Путіна з перемогою, заявив заступник керівника Держдепартаменту Ведант Патель. Як бачимо, «перші ластівки» з Білого дому свідчать, що цілком справедливий заклик Володимира Зеленського про визнання Путіна нелегітимним, за океаном не був почутий. Таким чином, виходячи із заяви пана Саллівана, офіційний Вашингтон і надалі матиме справу з Путіним, яку Джо Байден, нагадаємо, публічно називав убивцею.

Тим часом Німеччина назвала голосування «псевдовиборами за авторитарного правителя, що спирається на цензуру, репресії та насильство». Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, як повідомила його прес-секретар Керстін Гаммелін, вітати Путіна не збирається. "Листа Путіну не буде", - заявила вона. Про нелегітимність кремлівського диктатора в Берліні, як і у Вашингтоні, не сказали ні слова.

У МЗС Франції заявили, що «умови для вільних, плюралістичних та демократичних виборів знову не були виконані», зазначивши, що вони пройшли без «будь-якого неупередженого міжнародного спостереження».

«Президентські вибори в Росії не можна вважати законними, вільними та чесними, - йдеться у заяві МЗС Польщі. - Голосування відбувалося в умовах найжорстокіших репресій проти населення, що унеможливило вільний демократичний вибір».

Тему репресій підхопив міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон. «Путін усуває своїх політичних опонентів, контролює засоби масової інформації та згодом коронує себе переможцем. Це не демократія», - наголосив він. Кемерон також вказав на дискваліфікацію будь-яких кандидатів з антивоєнними поглядами, смерть Олексія Навального та проведення виборів на українських територіях Криму, Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, а також зажадав «негайно звільнити всіх політичних ув'язнених», у тому числі росопозиціонера Володимира Кара-Мурзу, який має два громадянства (Великобританії та Росії – ред.).

Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що вибори в Росії неможливо вважати демократичним волевиявленням, наголосивши, що Вілюнюс не визнає їх результатів. «Це не демократичні вибори, а ритуал самоствердження авторитарної влади. Російські вибори не є ні чесними, ні вільними», - заявив у свою чергу МЗС Естонії.

Серед тих, хто привітав Путіна з так званою перемогою на так званих виборах - самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, керівник КНДР Кім Чен Ин, голова КНР Сі Цзіньпін, президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв, президент Таджикистану Емомалі Рахмон, президент Болівії Луїс Даніель Ортега, президенти Малі, Конго та Венесуели, прем'єр-міністр М'янми Мін Аун Хлаїн, президент Гондурасу Сіомара Кастро, президент Азербайджану Ільхам Алієв, президент Ірану Ебрахім Раїсі, глава МЗС Куби Бруно Родрігес Паррілья, а також глава президентської ради Лівії Мухамед .

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган не обмежувався вітальними телеграмами і, зателефонувавши з Путіним, особисто привітав його з переобранням. У відповідь кремлівський диктатор, як передає його прес-служба, привітав турецького лідера та весь мусульманський народ республіки зі священним місяцем Рамадан.

«Виражений взаємний настрій на подальшу тісну взаємодію на користь розвитку багатопланових російсько-турецьких відносин. Обговорено питання зміцнення міжнародної стабільності та безпеки, що стосуються зокрема чорноморського регіону», - йдеться у повідомленні Кремля.

Крім Ердогана Путіну зателефонував Лукашенко, який назвав результати так званих виборів у Росії «приголомшливими», а також лідер Китаю Сі Цзіньпін, який висловив упевненість у тому, що під путінським керівництвом «Росія досягне ще більших успіхів у національному розвитку».

Крім вищезгаданих персонажів, російському диктатору дзвонив і вітав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, який, до речі, 2022-го переміг на виборах з результатом 81,3% голосів. Трохи, як бачимо, не доплюнув до путінського рекорду. Ну, буває, що й у диктаторських режимів закінчуються олівці для малювання результатів «народного волевиявлення»…

«Замість перемоги у російсько-українській війні Путін малює собі абсолютну перемогу на фальшивих президентських виборах у Росії. Бо покірність і терпіння заляканого народу важливіші за перемогу над ворогом – це знає будь-який диктатор. Після цього поразку путінської Росії у війні з Україною можна сміливо видати за перемогу Путіна та порятунок Росії від Західної цивілізації. Але ненадовго», - зазначає відомий політолог Віктор Небоженко.

У свою чергу, його колега з експертного цеху Вадим Денисенко робить наступний акцент: «Вибори 17.03 – це вершина могутності Путіна. Далі система розпочне процес саморуйнування. Питання лише у тому, як довго цей процес триватиме. Відтепер головна ідея Путіна, а отже, і Росія – це не Україна, не рядок в історії та навіть не переписування історії. Головна ідея Путіна – правити якнайдовше у статусі імператора і померти своєю смертю у своєму кріслі. Саме цій ідеї тепер усе підкоряється. І тепер, коли ми аналізуватимемо все, що робиться в Кремлі, ми повинні розглядати саме через зміну цієї парадигми. Нова ідеологія Росії, виходячи з неоімператорського статусу Путіна-це «Путін». А головний слоган Росії - «говорю Путін маю на увазі Росію, говорю Росія - маю на увазі Путін». Наступник у нинішній конфігурації неможливий, тому горизонт планування тамтешніх еліт – смерть Путіна».

Тим часом купувати квиток до іншого світу кремлівський диктатор явно не поспішає. У понеділок, 18 березня, Путін зустрівся у Кремлі face to face зі своїми так званими опонентами на «виборах» - Миколою Харитоновим, Владиславом Даванковим та Леонідом Слуцьким. Фінальним акордом зустрічі стало переміщення всіх, що вийшли через путінський стіл на Василівський узвіз, де йшов концерт з нагоди десятиліття «возз'єднання Криму та Севастополя з Росією». «Рівно десять років тому, пересуваючись на цю ж сцену, я згадав, що Крим часто називають непотоплюваним авіаносцем. Саме це і навело на думку сказати про те, що Крим повернувся до рідної гавані», - заявив, при цьому широко посміхаючись, Путін.

Дуже влучно та ємно з приводу цього «свята життя» висловився на своєму авторському Yotube-каналі відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков: «Як злочинця завжди тягне на місце злочину, так і Володимира Путіна завжди тягне поговорити про окупацію та анексію Криму. Наступного дня після того, як відбулися псевдовибори російського президента, Путін уже святкував десятиліття окупації українського півострова. І, до речі, не сам. Він навів на урочистості так званих кандидатів на пост президента Російської Федерації і всі вони дякували йому за це перше після Другої світової війни порушення міжнародного права. Те, що Путін починає своє чергове правління з кримської карти – ще одне нагадування про те, що йому нема чого запропонувати і росіянам, і миру, окрім війни. Єдине, чим хизується зараз Путін – це завоювання чужих територій, оскільки економічний розвиток Росії фактично зупинено – РФ стала економічним протекторатом КНР і її залежність від Пекіна зростає з кожним днем».

«Росія на наших очах перетворюється на тоталітарну державу, яка нагадує сумні часи Йосипа Сталіна і всі найбільші випробування для росіян ще попереду – будуть масові репресії, вбивства цивільного населення, буде боротьба з тими, хто недостатньо лояльний до цього шизофренічного режиму. Тому, наголошую ще раз: усе, що Путін сьогодні може запропонувати Росії та світу – це вбивства, смерть, каліцтва та нещастя. А всі ці слуцькі, даванкови, харитонови та інша погань, що грає в альтернативу, захоплено аплодує цьому кривавому вовкулаку прямо на сцені, на якій росіяни вкотре святкують те, що їм вдається красти чуже», - підсумовує Віталій Портников.

Читайте також: Про переговори з Україною згадав Ердоган, коли вітав Путіна з «перемогою на виборах»