Заокеанські «хвилі»: що показав візит Джо Байдена до Польщі

Минулі вихідні президент Сполучених Штатів, 79-річний Джозеф Байден провів у сусідній Польщі та повністю присвятив свій візит російсько-українській війні. Прилетіти до Києва йому не дозволила служба безпеки, розповів американський лідер під час спільного брифінгу зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою. Також нинішній господар Білого дому пообіцяв $1 млрд для різнопланової підтримки тих, хто змушений був тікати від війни за межі України та внутрішніх переселенців.

Напередодні візиту Байдена українці та поляки разом прийшли зустрічати американського лідера у Варшаві, організувавши мітинг неподалік готелю, де мав зупинитися головний мешканець Овального кабінету. Ключових вимог, які озвучили люди, що зібралися, було дві: закрити небо над Україною і не припиняти постачання зброї Києву. На Східному фланзі НАТО, як часто називають Польщу, чудово розуміють, що наступний путінський удар може бути завдано саме по них, тому у підтримці нашої країни поляки демонструють гіперактивність.

Читайте також: Про що говорив Байден у Варшаві щодо України

Організатори мітингу попросили присутніх на хвилину лягти на землю і, незважаючи на гостру нестачу місця, тисячі людей зайняли горизонтальне становище, перетворивши вулицю на живий цвинтар. Цей флешмоб - нагадування про український Маріуполь, де загиблих ховають прямо у дворах та на дитячих майданчиках.

Свій дводенний візит до Польщі глава американської держави розпочав із відвідування Жешува, де зустрівся з президентом Анджеєм Дудою. Разом із представниками міжнародних гуманітарних організацій лідери двох країн обговорили допомогу Україні. Байден підкреслив, що 12 мільйонів наших співвітчизників сьогодні потребують допомоги.

«Це неймовірна сила українців, коли ви бачите 30-річну жінку, яка стоїть перед танком... Але при всьому цьому їм потрібна допомога. Або це їжа, одяг або що, але вони потребують цього зараз. Ми підготували один мільярд доларів для постраждалих», - наголосив лідер США.

У свою чергу Анджей Дуда нагадавши, що Польща вже прийняла близько 2,5 мільйона українців, додав: «І якщо російська агресія продовжуватиметься, ця кількість зростатиме. Ми ніколи не стикалися з таким, але наші брати в Україні у складній ситуації і просто зобов'язані їм допомогти. Ці люди мають фізичні та психологічні травми, їхні будинки зруйновані. Це виклик усьому світу».

На спецбазі в Жешові Джо Байден зустрівся з військовими зі стотисячного американського контингенту, що знаходиться в Європі. Американський президент прийшов до армійців з піцою, пообідав із солдатами та подякував за службу. Серед іншого заговорив про мужність українців, яку американські воїни нібито зможуть побачити. Дехто вже витлумачив це як натяк на перекидання натовського контингенту в Україну, але у Білому домі поспішили уточнити: їхня позиція незмінна – американські військові боротимуться лише на території країн-членів Альянсу.

На другий і заключний день свого візиту до РП, на Замковій площі в центрі польської столиці Байден виголосив промову, в якій висловив підтримку Україні, що бореться з російським агресором. Американський президент виступав просто неба прямо перед королівським палацом.

Свій спіч лідер Сполучених Штатів почав словами одного з найвідоміших поляків – Івана Павла ІІ: «Не бійтеся». «Це були слова про владу, силу віри та наполегливість польського народу. Це були слова про те, як подолати репресії та жорстокість війни», - наголосив Байден. Також глава Білого дому закликав світ протистояти президенту РФ Путіну та автократії: «У цій вічній боротьбі за демократію та свободу народ України перебуває на передовій. Хоробро протистоїть силам, підтримуючи демократичні принципи, свободу слова, свободу зборів, свободу віросповідань. Ці принципи мають значення ними засноване вільне суспільство. Апетити та амбіції небагатьох, які хочуть і підкорити собі волю багатьох людей».

«Сьогодні я відвідав стадіон, де знаходяться тисячі українських біженців, які намагаються відповісти на питання, що станеться з їхнім життям, їхніми сім'ями. Одна дівчинка звернулася до мене з питанням: мій тато та брат, чи виживуть вони? Але щоб відчувати їхній біль мені не потрібно було навіть знати українську. Ми всі молимося, щоб їх страждання, ці почуття, які вони відчувають швидше закінчилися. Ми маємо розділити відповідальність за цих людей. Ми надамо гуманітарну допомогу на 300 млн. доларів, приймемо 100 тисяч біженців, 8 тисяч вже приїхало. У Брюсселі ми зібрали 1 млрд. доларів допомоги. Всесвітня програма продовольства також надає гуманітарну допомогу в Україні», - наголосив глава Білого дому.

Назвавши Путіна м'ясником, і тут, ясна річ, йдеться не про конкретну професію, американський президент резюмував: «Ніколи не впадайте у відчай. Не бійтеся. Диктатор, який прагне побудувати імперію, ніколи не зітре любов людей до свободи. Жорстокість ніколи не знищить їхнє прагнення бути вільними. Україна ніколи не була та не буде перемогою Росії. Бо вільні люди відмовляються жити у світі безнадійності та темряви. У нас буде інше, світле майбутнє, що укорінилося в демократії та принципах, надії та світлі, порядності та гідності, свободі та можливостях. Заради всього святого, заради Бога, ця людина (Путін – ред.) не може залишатися при владі».

Якраз після виголошення Байденом цієї фрази, Reuters, посилаючись на неназваного представника Білого дому, повідомило, що слова президента США Джо Байдена про те, що російський президент Володимир Путін не може залишатися при владі, не означають змін у політиці Вашингтона. «Президент мав на увазі, що Путіну не можна розповсюджувати свою владу на своїх сусідів. Він не обговорював владу Путіна в Росії як призову до зміни режиму», - цитує агентство свого високопоставленого співрозмовника.

Тим часом спікер Кремля Дмитро Пєсков, реагуючи на репліку американського лідера, заявив: «Це не Байдену вирішувати - президента Росії обирають росіяни». Як у Росії обирають президента, відомо всім. Як і те, що РФ повсюдно сує свій кремлівський ніс, вдаючись до військової сили, у справи суверенних держав, зокрема України. Тому незрозуміло, на кого взагалі розраховане це марення, що викликає огиду в усьому світі путінським «голосом»...

Утім, варшавську промову Джо Байдена, яку багато західних ЗМІ напередодні її проголошення називали історичною, також не слід ідеалізувати. Взяти хоча б кейс з українцями, які тікають від жахів війни. Американський президент з помпою заявив про готовність США прийняти сто тисяч українців, тоді як Польща вже дала притулок для кількох мільйонів і особливо цим не хизується. Одна з наших співвітчизниць, яка проживає у Варшаві останні десять років, коментуючи виступ президента США, написала у себе в Twitter: «Промову Байдену писала моя баба, бо тези ті ж самі: дякувати Богу, що Богу дякувати, бо як не дай Боже, то най Бог боронити».

У промові Джо Байдена справді домінуючим компонентом була «вода». Проте експерти спробували знайти в словах американського лідера раціональний підтекст.

«Варшавський виступ Байдена – це певна претензія на те, щоб стати на один рівень із історичною Берлінською промовою Джона Кеннеді. Риторика вірна. Але для нас та всього демократичного світу мало слів, потрібні конкретні дії. Дії з боку США та багатьох західних країн теж є. І вони дуже допомагають Україні. Однак нам потрібна більш системна та дієва допомога, яка допоможе перемогти ворога, а не лише його стримувати. Сьогодні Путін передав «привіт» Байдену ракетним обстрілом Львова (під час перебування Байдена в Польщі, Львів, розташований за 50 кілометрів від польського кордону, зазнав серії повітряних ударів російськими ракетами - ред.). Повинна бути адекватна відповідь у вигляді сучасної протиракетної та протиповітряної зброї для України», - зазначає голова Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Згоден із колегою і політолог Максим Ялі, який, щоправда, проводить дещо інші асоціативні паралелі: «Судячи з пафосу, мова явно писалася її авторами з претензією на історичність. Такий собі рімейк «Фултонівської мови Черчілля» у 1946 році, яка вважається більшістю істориків та фахівців у галузі міжнародних відносин точкою відліку Холодної війни. Багато також історичних паралелей та з часами Другої світової війни. Нова війна – це війна автократії проти демократії у глобальному вимірі, а Україна виступає полем битви та головним воїном Світла. Паралельно використовується для консолідації блоку НАТО перед зовнішньою загрозою, США підтверджують свої зобов'язання у гарантіях безпеки перед своїми союзниками та зміцнюють східні фланги, перекидаючи туди своїх солдатів. Але воювати безпосередньо ні США, ні НАТО, за Україну не будуть. Допомагати перемогти Росію – так. Але так, щоб не надто швидко. Ось до виборів до Конгресу (відбудуться 8 листопада — ред.) було б ідеально».

«Загалом, в Україні сьогодні вирішується доля імперії, яка з 21 століття опинилася у 19-му та намагається нав'язати усьому світу свої правила гри. Але демократія, вибір Свободи проти рабства обов'язково переможе. І зараз лише вирішується, де саме опуститься «Залізна завіса»: на адміністративних кордонах України 1991 року, або на східному фланзі НАТО-Польщі, як це було з 1945 по 1989 рр.», - робить висновок Ялі.

«У своїй промові у Варшаві Байден сказав, що США пропонували Путіну варіанти для стабілізації ситуації, але Кремль їх відкинув. А тема розширення НАТО була використана як надуманий привід. Ну що ж. Тепер усім стало остаточно зрозуміло, що маніяк у Росії давно готувався до війни. Мабуть, ще з нульових, а може, ще раніше. Є така історія: колись давно, в одній із країн Балтії була зустріч, на якій все ніби погодилася з тим, що розвал СРСР неминучий, і лише один із присутніх не погодився і вийшов. То був той, хто вважає розвал Союзу геополітичною катастрофою. Тобто це копіювання агресора з 20 століття, «збирача земель» сягає ще в допрезидентський час, якщо така історія справді була. Зрозуміло тепер, чому бабло йшло на мілітаризацію. Той випадок, коли "бабло не перемагає зло", а "бабло насолоджує зло". Замість модернізації та розвитку країни, все на війну у майбутньому, яке прийшло, щоб відкинути Росію назад у минуле. А Україна зараз – справді на передовій у боротьбі з морокобіссям. І, як виявилось, «другу армію світу» можна не боятися і перемагати. Ну а РФ, принаймні в період з 2014 року і до сьогодні, увійде в історію як одна з найпотворніших і найганебніших держав в історії. Спочатку вони кров'ю землі напилися (нафта та газ), а зараз кров людей п'ють», - каже політексперт Олеся Яхно.

Нотки розчарування, що не приховуються, проглядаються в оцінках екс-віце спікера Верховної Ради, а нині парламентаря Євросолідарності Ірини Геращенко. Наголосивши, що уважно прослухала варшавський спіч Байдена, нардеп зазначила: «Ми ведемо цю боротьбу за право бути суверенною та незалежною країною вже вісім років! Вісім довгих, важких років ми платимо найдорожчу ціну – життям юних воїнів, чудових хлопців та дівчат, які захищають країну, ми платимо життям цивільного населення, дітей, жінок, яких підступно вбивають рашисти, ми платимо територіями, зруйнованими будинками та цілими містами. Але вісім років світ був глибоко стурбований. І зараз, коли скажений кремлівський собака знову накинувся на Україну і терзає його на очах усього світу, нам кажуть- ви потерпіть, але правда на вашому боці... Безумовно, ми дякуємо партнерам за підтримку, за притулок для біженців, за зброю, за санкції проти Росії, але дивує одне: невже ці розумні та досвідчені політики та державні діячі не усвідомлюють, що кожен день зволікання кремлівський божевільний сприймає як слабкість колективного Заходу? Нинішні санкції його не зупинять. Лише повне ембарго на енергоносії, тільки закрите небо та потужна допомога Україні зброєю та обладнанням мають зупинити путі швидше. Ми не просимо воювати за нас і навіть стояти поряд із нами. Але хоч би допомогти нам максимально прискорити кінець путінського режиму, наші союзники могли б».

Напевно, схожі за смисловим наповненням тези озвучив якраз після того, як американський борт номер один узяв курс на Вашингтон під час відеоконференції з Анджеєм Дудою та президент Володимир Зеленський.

Однак зрозуміло, що велика політика і тим більше, в умовах повномасштабної війни, диктує свої правила і не все, вимовлене в розмові тет-а-тет з іноземними лідерами, можна і потрібно оголошувати на широку аудиторію. В офіційному прес-релізі, оприлюдненому Банковою зазначається, що під час бесіди з Дудою, Зеленський «вкотре наголосив на необхідності запобігання обстрілу українських міст з повітря і висловив розчарування тим, що Україні не надаються літаки».

«Ціна зволікання з літаками – це тисячі життів українців, які ми втрачаємо від ракетних та авіаційних ударів у мирні міста. Якщо партнери не допоможуть Україні з літаками та танками – а такі можливості у них є, існує високий ризик, що російські війська створять уже не лише ракетну загрозу для території наших сусідів – дружніх Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та країн Балтії, а й пряму. загальновійськову. На їхніх кордонах, під їхніми містами. І підуть далі», - цитує прес-служба ВП главу держави. На переконання Зе, літаки, танки та системи ППО великої дальності дозволили б Україні «не лише реально захистити свободу та її цінності, а й переламати перебіг бойових дій».

На вихідних у Варшаві для зустрічі з президентом Байденом, Держсекретарем Блінкеном та головою оборонного відомства США Остіном побували українські міністри закордонних справ та оборони.

«Ми озвучили наші оновлені потреби, які я попередньо перед відрядженням проговорив із генералом Залужним, узгодивши з ним саме потреби ЗСУ. І за жодною позицією не було сказано «ні», це неможливо, це нереально. Тобто питання в грошах уже не стоїть. Питання-де купити і як нам надати цю допомогу», - розповів після прибуття в Україну голова МОУ Олексій Рєзніков. У свою чергу керівник вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба наголосив: «Нові антиросійські санкції щодо людей та компаній, які підтримують агресора, неодмінно будуть. Нині ж триває робота над тим, щоб відстежувати та закривати лазівки, через які, за допомогою третіх країн, Кремль може оминати вже існуючі обмеження».

Як би там не було, проте сам факт поїздки двох ключових у військових умовах профільних міністрів за кордон свідчить про одне: комунікаційний ланцюжок на сьогодні вибудований так, що і за відсутності керівників, боротьба на обох фронтах – дипломатичному та військовому не дасть осічки, та підлеглі Резнікова-Куліби і без них добре справляються з існуючими викликами. Польські зустрічі українських міністрів з вищим американським керівництвом також важливі, оскільки очевидно, що говорили не лише про гуманітарні питання чи теми з постачанням озброєнь. У цьому івенті важливими є слова глав МЗС та Міноборони про те, що під час візиту до Польщі вони отримали чіткі гарантії того, що Сполучені Штати активно підтримуватимуть Україну аж до її перемоги. І сьогодні цілком очевидно, що ідентичну позицію займає не лише Вашингтон, а й цивілізований світ. Так що, як кажуть, не сумуємо і далі тримаємо лад - кожен на своєму місці.

Читайте також: У Нижній Саксонії та Баварії судитимуть за використання знака Z