Виконавець легендарної ролі Фредді Крюгера святкує сьогодні свій день народження

Роберт Інглунд - актор до мозку кісток (хм, у випадку з ним цей вираз звучить двозначно) професійний та ще й старої класичної школи. Знімається він досі (наприклад, минулого року - у "Дуже дивних справах"), а ще активно зустрічається в переповнених залах з шанувальниками Фредді Крюгера, про що оголошує у своєму Twitter, що функціонує досить активно.

Але, щиро кажучи, хто б знав про нього зараз, якби не Фредді? Взагалі «Кошмар на вулиці В'язів», якщо говорити про перший фільм франшизи – ще один приклад того, що в Голлівуді колись знімали не тільки фільми, де все заздалегідь прораховано – виробничий бюджет, маркетинговий бюджет, касові збори... далі продовжувати не будемо, бо це голлівудські секрети.

Сценарій фільму, написаний його майбутнім режисером Весом Крейвеном, враженим газетною статтею про підлітків Камбоджі, які відмовлялися спати через постійні кошмари і в результаті померли від серцевої недостатності, відкинули кілька кіностудій. (Після феноменального успіху фільму Крейвен помістив усі ці листи з відмовами у засклені рамочки та повісив на стінах свого кабінету).

На роль Фредді Крюгер планувалися зовсім інші актори, а не Інглунд, але всі вони були зайняті на інших проектах. Характерна для розуміння атмосфери створення фільму розповідь Інглунда про те, як він прийшов на першу пробу: «Я сидів навпроти Уеса, слухав його і приймав всякі пози, наслідуючи Клауса Кінскі». На жаль, неясно, чи це була ініціатива самого Роберта, чи йому запропонував це Крейвен, але саме згадане прізвище Кінскі говорить багато про що.

Це був дуже популярний в артхаусному середовищі 70-80-х років німецький актор, дуже талановитий і насправді божевільний. Не заглиблюючись у всі подробиці його поведінки, достатньо сказати, що його перша дочка звинуватила батька в сексуальному насильстві з малолітнього віку, а друга, знаменита актриса Настасія Кінскі, збиралася подати на нього до суду за брехню, з якою він згадував її у своїх скандальних мемуарах. .

Але справа зараз не в цьому, а в тому, що наслідувати на пробах Клауса Кінскі можна було в Голлівуді тільки перед дуже добре освіченим режисером, а Крейвен саме таким і був, оскільки в коледжі закінчив факультет психології, а в університеті – філософський факультет. Тим не менш, він був справжнім кінопрофесіоналом, і оскільки кіностудія New Line Cinema, на якій знімався перший «Кошмар на вулиці В'язів», була тоді на межі банкрутства, він уклався у 32 дні з бюджетом лише $1,8 млн.

Спочатку Крюгер планували знімати в плащі, але плащ загубився, а часу шукати його або діставати новий не було. Тому режисер одягнув його у легендарний в майбутньому светр Фредді, який просто зняв з одного з освітлювачів (як випускник факультету психології, він знав, що це одне з найстрашніших для ока поєднань кольорів). 

При цьому Роберта Інглунда, актора, як вже було сказано, старої класичної школи, всі його колеги характеризують як одного з найприємніших людей, які їм лише зустрічалися у житті. А гримери, що робили в «Кошмарі на вулиці В'язів» з його обличчя моторошну маску Фредді Крюгера, скаржилися, що він своєю постійною дружелюбною балаканею під час цього процесу заважав їм працювати. 

До речі, сам Інглунд був дуже радий тому, що Фредді перервав низку ролей позитивних героїв, що переслідувала його до цього. Так що колись кіно було не просто бізнесом (правда, "крейзі бізнесом", як казав автору цих рядків один оскароносний продюсер),а чарами, що змінюють все, що воно затягувало у свій вир.

Фото:Twitter