В прокат вийшли український історичний трилер, корейський призер Каннського кінофестивалю та одна з найкращих американських комедій 70-х років

Український фільм режисера Мирослава Латика "Максим Оса: Золото песиголовця", який вийшов зараз в український прокат, має непросту долю. Його знято за коміксом (графічним романом) Ігоря Баранька, який спочатку вийшов 2008-го року в Бельгії, а в Україні та українською мовою - 2011-го. Тут треба сказати кілька слів про самого автора коміксу, який у 90-ті був, мабуть, найперспективнішим художником цього жанру в Україні. Але наприкінці 90-х Баранько, вигравши грін-карту, поїхав до США, де його стиль визнали "надто європейським", а потім до Європи, де працював, приміром, з такою знаменитістю як Енріке Білал. Потім повернувся до України, а зараз начебто живе в Таїланді.

У фільма доля частково схожа на біографію творця його першооснови – з 2012 року проект переходив із рук до рук. доки не дійшов до свого режисера. У тих, хто його бачив, різні відгуки, але, на нашу думку, піти на нього в кіно треба обов'язково. 1636 рік, зникле золото, яке везли від польського короля як данину козакам, містичний Песиголовець - таку фактуру на наших кіноекранах побачиш нечасто.

Ще один обов'язковий до перегляду фільм - комедія "Паперовий місяць" Пітера Богдановича 1973-го року, яка невідомо як (очевидно, завдяки "коронавірусному простою") потрапила зараз на наші екрани. Автору цих рядків пощастило побачити її в середині 70-х років і тоді вона виглядала абсолютним шедевром, яким залишилася й досі. Ось тільки новизна (це був один з перших фільмів, які створили моду на "ретро" - дія відбувається в США під час Великої депресії) її померкла за рахунок численних наслідків, що минули десятиліття. 

Однак акторська гра, як і раніше, сприймається з захопленням - особливо якщо говорити про Татум О'Ніл, яка отримала за цю свою роль "Оскара" у віці 10 років, що досі залишається рекордом. Щоправда, незрозуміло, чому цей "Оскар" був за найкращу жіночу роль другого плану, бо на юній героїні Татум тримається весь фільм. Сценарій, номінований на "Оскара", теж був відмінним, але нагороди не отримав.

Ще один фільм такого рангу, який нечасто зустрінеш в українському прокаті – "Рішення піти" Пак Чхан Ука. Південнокорейський режисер став знаменитим ще на початку нульових років, коли отримав Гран-прі Каннського кінофестивалю за свого "Олдбою" - і з того часу так і залишився у статусі світової знаменитості. Однак "Рішення піти", хоча це  трилер, за стилем на "Олдбоя" та інші фільми режисера, що рясніють жорстокими сценами, несхожий - і Пак Чхан Ук каже, що це було його свідомим рішенням. До речі, як і "Олдбой", "Рішення піти" увійшло до офіційної програми Каннського кінофестивалю - але, на відміну від нього, отримало приз за найкращу режисуру.

Ну а про американський фільм жахів "Хелловін. Кінець" та романтичну комедію "Кохання напрокат" розповідати докладно немає сенсу - любителі цих жанрів так чи інакше куплять на них квитки. Зрозуміло, що при цьому треба враховувати всі особливості сьогоднішнього військового часу - але це стосується і всіх інших фільмів.

Фото: YouTube