Операція «антилюстрація»: чого варто очікувати в разі скасування закону про очищення влади

На одному зі своїх найближчих пленарних засідань вища палата Конституційного суду (КСУ) продовжить розгляд на предмет відповідності нормам Конституції закону про люстрацію. Даний документ вступив в силу в жовтні 2014 року. У 2015 році 46 нардепів звернулися в КСУ з проханням перевірити закон на відповідність Основному закону. Засідання суду щоразу переносилися і в експертних колах це пов'язували з тим, що люди в малинових мантіях тягнуть час, очікуючи зміни влади. Тепер, у зв'язку з тим, що влада змінилася, очікується, що рішення по «люстраційному» закону вже не за горами. Чого слід очікувати в разі скасування закону про очищення влади, - розбиралася Lenta.UA.

Що передбачає закон про люстрацію?

Згідно з документом, люстрація - це заборона протягом десяти років (до 2024) обіймати певні посади, крім виборних, в органах влади та місцевого самоврядування особам, які «своїми рішеннями, діями або бездіяльністю здійснювали заходи (і/або сприяли їх вчиненню), спрямовані на узурпацію влади президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини».

Якщо конкретизувати, то мова йде про осіб, що займають в сукупності не менше одного року вищу керівну посаду з 25 лютого 2010 до 22 лютого 2014 року, і чиновників, що займають посаду в період з 21 листопада 2013 до 22 лютого 2014 року, які не були звільнені в цей період за власним бажанням.

Відповідальним за забезпечення відповідних перевірок призначили Міністерство юстиції.

Висновки можна оскаржити в судовому порядку. Багато судових процесів про скасування люстраційного заборони тривають донині. Мін'юст веде реєстр осіб, щодо яких застосовані положення закону про люстрацію. Станом на сьогодні в ньому - 921 чоловік.

Визнання неконституційним будь-який закон або його положення означає його скасування, пояснила в одному з недавніх інтерв'ю голова ініціативи «Декларації під контролем», учасниця Ради громадського контролю НАБУ Олександра Дрік.

Однак, за її словами, закон про люстрацію є фактично єдиним законом, прийнятим після Революції гідності, який не дає змогу діячам режиму Януковича займати високі посади у виконавчій владі. Якщо його скасувати, ця заборона буде знята, попереджає активістка.

«Свого часу ми сформували топ-50 так званих «недолюстрованіх осіб , які залишалися на посадах, всупереч закону. І домоглися звільнення 47 з них. Якби цього закону не було, то, зрозуміло, ми б цього не змогли зробити... Наслідки скасування закону - непередбачувані. Це може фактично означати повністю відновлення всього режиму Януковича», - каже Дрік. Імовірність скасування закону через Конституційний суд вона називає досить високою.

Про це побічно свідчить і риторика керівництва партії «Слуги народу». Дмитро Разумков днями під час одного з телевізійних ефірів прямим текстом назвав шкідливим для України. «Він для багатьох не став покаранням за те, що вони порушували закон: потрапивши під люстрацію, вони змогли уникнути відповідальності за діяння, які повинні її понести», - заявив Разумков. При цьому він додав, що закон про люстрацію позбавив можливості працювати тих «людей, які могли б бути корисними».

Минулого четверга КСУ на закритій частині засідання продовжив розгляд на відповідність Конституції закону «Про очищення влади» і закону «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки».

Біля будівлі суду група активістів протестувала проти можливого скасування цих законів. Серед протестуючих були люди, які мають безпосереднє відношення партія колишнього президента Петра Порошенка - «Європейська Солідарність». Все це відбувається в світлі парламентської виборчої кампанії, яка з кожним днем набирає обертів. І дана тема вигідна Порошенку. Чому? Тому що гасло «Ні реваншу!» виглядає набагато привабливіше, ніж недавні «Армія. Мова. Віра.»...

Наталія Ромашова