ЕкономікаБіоресурси

Названо шокуючі цифри збитків від браконьєрів в Україні

11:20 16 тра 2019.  1064Читайте на: УКРРУС

Експерт розповів про обсяг тіньового ринку риби і назвав, хто кришує браконьєрів.

Державне агентство рибного господарства підбило підсумки антибраконьєрської діяльності за перший місяць нерестової заборони, яка у нас триває з 1 квітня по 10 червня: незважаючи на те, що різна риба метає ікру в різний час, в Україні запроваджено усереднений графік заборони. В ході 1356 рейдів рибоохоронні патрулі виявили 4241 порушення, третина з яких - грубі, вилучили 18,9 т риби та 2188 заборонених знарядь лову.

«Сума збитку, нанесеного рибному господарству за перший місяць нересту, склала 7,5 млн грн. Складено та направлено до судів 1674 справи для притягнення порушників до адміністративної відповідальності. Ще 51 справу направлено судами для відкриття кримінальних проваджень», - підкреслив голова Держрибагентства Ярослав Бєлов.

Підписуйтеь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Все це профанація. За п'ять років термін, та й то умовний, отримали всього два браконьєра. За незаконний видобуток біоресурсів, яка заподіяла істотну шкоду державі. Це стаття 249 КК України. Штраф від 1,7 тис до 3,4 тис грн або обмеження волі на строк до трьох років. З конфіскацією всього, що було під час затримання: знарядь добування, транспортних засобів. У разі повторного порушення (а ці двоє були злісними браконьєрами, траплялися неодноразово) - штраф від 3,4 тис до 6,8 тис грн, обмеження свободи до 3-х років або позбавлення волі на той самий строк», - розповідає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

За його словами, адміністративна відповідальність за незаконний вилов риби взагалі смішна. І часом не цілком справедлива: спіймали рибалки з вудкою з двома гачками - штраф від 34 до 51 грн, якщо без улову. З уловом - від 51 до 170 грн. А якщо зловили з сіткою - штраф до 340 грн. Це як насмішка. «По-справжньому з браконьєрством в Україні ніхто не бореться», - резюмує Чистяков.

Lenta.UA: Але в 2018 році було затримано 104 тис браконьєрів. Значить, все-таки, борються?

- Затримують всього 12-15% всіх браконьєрів. І то для галочки - до сих пір існує план щодо виявлення порушників: мало виявив - значить, погано працюєш. До речі, три роки тому була розформована Держрибінспекція, говорили: пережиток радянського минулого, загрузла в корупції ... Замість неї при Держрибагентства створили Управління оперативного реагування «Рибоохоронниий патруль». У структурі 80% керівників - колишні міліціонери, прокурори, податківці, які не пройшли переатестацію. Щуку від пічкура не відрізняться. При цьому саме вони, в основному, справжніх браконьєрів і кришують.

Lenta.UA: А хто ще захищає порушників?

- Ті, на кого держава поклала повноваження охороняти і берегти природу. Екологічна інспекція, служба охорони національних парків. Ще - водна поліція. І прикордонники на Дунаї та Дністрі. Але контроль над рибними ресурсами покладено на Агентство рибного господарства, а риба гниє з голови. Ось як управління рибоохорони виконують план? Є, наприклад, у нього десяток підвідомчих рибальських бригад, ось вони по черзі і платять мінімальні штрафи. Ну і якщо який-небудь рибалка попадеться з двома вудками.

Олександр Чистяков. Фото: hromadske

Lenta.UA: З покровителями зрозуміло - це корупція, кримінальний кодекс. А які заходи ви пропонуєте для боротьби з браконьєрами? Я маю на увазі - справжніми, які без вудок.

- Потрібно вводити однозначну кримінальну відповідальність. Тільки позбавлення волі, при цьому ніяких умовно. І ніяких штрафів. Тим більше, що вони не сплачуються. У минулому році рибоохоронний патруль Київської області виписав штрафів на 2,5 млн грн, а в бюджет надійшло лише 86 тис грн. А зміст патруля - зарплата, бензин та інше обходиться 5 млн грн на рік.

Lenta.UA: Браконьєри повинні ще відшкодовувати екологічний збиток, платити за кожну спійману рибу.

- Так. Карась, наприклад, коштує 37 грн, плотва - 85 грн, лящ - 170 грн, щука - 340 грн, судак - 510 грн, стерлядь - 28 тис грн. Ну ось нехай сидять в тюрмі і відшкодовують. До речі, я вважаю, що слід багаторазово посилити покарання і за торгівлю незаконно виловленої рибою. Ви подивіться, зараз прилавки ринків просто ломляться від річкової ікряной риби. Звідки вона, якщо офіційний промисловий вилов заборонений?

Lenta.UA: Але до чого тут продавець, не він же цю рибу ловив.

- За Угодою про асоціацію з ЄС продукти харчування повинні мати сертифікат походження, просто так продавати категорично заборонено - мало звідки продукція, якої вона якості. А то, що зараз відбувається на базарах - це фактично торгівля краденим.

Lenta.UA: У всьому світі браконьєри щорічно виловлюють до 26 млн т риби, збитки від їх діяльності досягає $23 млрд на рік. А якої шкоди країні завдають вітчизняні браконьєри?

- Вони виловлюють до 100 тис т на рік. Незаконний вилов риби зрівнявся з офіційним, в грошовому вираженні він становить близько 3-4 млрд грн на рік. Треба відзначити, що до тіньового ринку відноситься ще 60% продукції, яку не показують рибальські господарства та 40% риби, яку виловлюють, і також не засвічують промислові рибалки.

Андрій Кузьмін, Lenta.UA

Заставне фото: УНІАН

Новини

Найпопулярніше