Брацлавського полковника Данила Нечая сучасники вважали ідеалом козацького лицаря, звеличуючи його розум і відвагу.
Нечай народився, згідно з деякими даними, в подільському містечку Бар і походив зі старовинного українського шляхетського роду. Про його молодість мало що відомо — ряд істориків стверджує, що майбутній полковник закінчив Києво-Могилянську академію, інші приписують йому оволодіння військовою майстерністю на Запорізькій Січі.
«Зоряним» для Нечая став 1648 рік, коли він брав участь у взятті козаками фортеці Кодак, битвах під Жовтими Водами і під Корсунем. У тому ж році він сформував Брацлавський полк, який проіснує до 1712 року. Влітку 1648 року під загальним командуванням Максима Кривоноса, загони Нечая в битві під Старокостянтиновом здолали магнатське військо.
Потім був похід козацької армії в Галичину, коли, за наказом Хмельницького полковник взяв замок в Бродах, брав участь в облозі Львова та Замостя.
У лютому 1651-го польське військо рушило на Брацлавщину. Назустріч йому виступив Нечай зі своїм полком (близько 3000 осіб). У містечку Красне козаки вирішили зробити привал і відсвяткувати Масницю. Тут їх і застали зненацька передові загони коронного гетьмана Калиновського.
Козаки прийняли нерівний бій, під час якого брацлавський полковник був важко поранений, узятий в полон і в той же день убитий поляками. Як свідчить польський учасник тих подій: «Нечай, полковник брацлавський, один з головних серед повстанців бунтівник, якого самі козаки називали першим після Хмельницького, скочив на коня і ...жезлом закликав козаків до оборони. Але, не маючи можливості організувати належний опір, мужньо обороняючись, поліг».
За тіло полководця його соратники пропонували великий викуп, але, згідно з переказами, «поляки порубали його і кинули в річку Краснянка». Правда, українці врятували від наруги голову полковника, поховавши її між селами Черемошне і Червоне. Козаки несли в своїх шапках землю, щоб вшанувати героя. Землі було так багато, що на місці поховання виріс великий курган.
Два з половиною століття на ймовірній могилі Нечая (згідно з іншими даними, його тіло привезли до Києва і там поховали) стояв лише дерев'яний хрест. У 1925 році тут з'явився пам'ятний знак, а в 1954-му — до 300-річчя Переяславської ради — на кургані встановили чотиригранний гранітний обеліск, поруч з яким в 1996-му поставили козацький хрест.
Могила є пам'ятником історії, тому днями адміністрація Тиврівського району виділила три мільйони гривень на її реконструкцію, благоустрій прилеглої території та створення «Алеї козацької слави». Крім того, стелу, що вінчає курган-могилу полководця, прикрасить новий барельєф із зображенням Данила Нечая.
На ілюстрації: курган, де похований Данило Нечай
Михайло ГольдНовини
Відмінність між кігтями собак та кішок пояснили біологи
00:00 19 тра 2024.
У Міноборони прозвітували про кількість громадян, які оновили дані через «Резерв+»
23:00 18 тра 2024.
Черговий російський штурмовик збили українські зенітники
22:00 18 тра 2024.
Які області завтра будуть без світла, повідомили в «Укренерго»
21:00 18 тра 2024.
ЗСУ вийшли з ще одного села біля Вовчанська
20:00 18 тра 2024.
Небезпечні для людей наслідки сонячних бурь назвали вчені
19:30 18 тра 2024.
Останні дні Помпеї Parimatch, або Кримінальна епопея Мельничука – Кліщара: третину холдингу хочуть отримати люди з кримінальним минулим
18:55 18 тра 2024.
Українські далекобійники перекрили трасу Київ – Одеса у двох областях
17:10 18 тра 2024.