План-капкан: як і навіщо Китай скликає форум мирупо Україні

Під час вчорашньої зустрічі у китайській столиці міністри закордонних справ Росії та КНР Сергій Лавров та Ван І підписали план міжміністерських відносин на поточний рік. Про деталі плану підписанти не поширювалися, проте головний росдипломат за підсумками заявив наступне: «Ми з китайськими колегами підтвердили висновок про безперспективність будь-яких міжнародних заходів, які не те, що не враховують позицію Росії, а повністю її ігнорують, які просувають абсолютно порожню, ультимативну, так звану формулу миру Зеленського і цим повністю відірвані від будь-яких реалій».

Кинувши камінь у город Банкової, Лавров відразу розсипався в компліментах Китаю, а, точніше, презентованому ним ще рік тому так званому мирному плану. Якщо коротко, то план китайською є абсолютно неприйнятним для України хоча б тому, що передбачає припинення вогню без відведення при цьому путінських «визволителів» з території нашої з вами країни. До того ж план КНР включає пункт про те, що всі антиросійські санкції повинні проходити попереднє «хрещення» в Раді Безпеки ООН, де країна-агресор має достатньо важелів, щоб їх заблокувати. Загалом, китайський план можна сміливо називати проросійським. Тому й не дивно, що Лавров нахвалював цей документ, що довго припадав пилом у дипломатичних засіках. Зокрема, він висловив вдячність китайцям за їхню «об'єктивну, виважену позицію, за готовність відігравати позитивну роль у справі політико-дипломатичного врегулювання».

Читайте також: Шольц боїться ядерних погроз Росії, - Зеленський

Тим часом, про ризики для Пекіна у разі продовження його тісної співпраці з Кремлем нагадала міністр фінансів США Джанет Йеллен, яка завершила візит до КНР якраз у день прильоту туди Лаврова. "Ми ясно дали зрозуміти Китаю, що бачимо, що Росія отримує підтримку за допомогою товарів, які Китай і китайські фірми постачають до Росії", - зазначила вона і попередила, що китайські компанії можуть зіткнутися зі "значними наслідками", якщо вони нададуть "матеріальну підтримку". війні Росії з Україною». Синхронно з появою даної заяви пані Йеллен агентство Bloomberg повідомило: недавно держсекретар США Ентоні Блінкен попередив усіх союзників, що Китай, зокрема, надає Росії супутникові знімки військових цілей, а також мікроелектроніку та верстати для виробництва танків.

«Китай не є ні винуватцем української кризи, ні її стороною. Ми ніколи не прагнули і ніколи не шукатимемо корисливої вигоди від кризи. Китай регулює експорт товарів подвійного призначення відповідно до законів і постанов», - відповіла на ці закидання американців офіційний представник китайського МЗС Мао Нін, закликавши при цьому «не дискредитувати та не нападати на нормальні відносини між Китаєм та Росією та не завдавати шкоди законним інтересам китайських компаній».

Повертаючись до китайського вояжу Лаврова, який, до речі, побував учора і на зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном, його колега Ван І зробив вельми і вельми непересічну заяву. Зокрема, він зазначив, що Піднебесна виступає за скликання міжнародної конференції з «рівноправною участю всіх сторін та об'єктивним обговоренням усіх існуючих мирних ініціатив».

Тобто, по суті, Росія та Китай об'єдналися навколо нової «формули миру», зробивши її альтернативою «формулі Зеленського», яка обговорюватиметься у середині червня на спеціальному саміті у Швейцарії. Відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков бачить у цьому дипломатичне підґрунтя з ймовірними неприємними, м'яко кажучи, для офіційного Києва наслідками. «Китай планує залучити Росію до переговорів, щоб у формули миру українського президента Володимира Зеленського була альтернатива, і щоб цю альтернативу могли підтримати і в Росії, і в Китаї, і в столицях країн глобального Півдня. Тоді може виникнути ситуація, яка покаже, що під час самого саміту миру в Женеві більшість учасників, за винятком України та лідерів західних країн, підтримує саме китайський план, а не українську формулу. Таким чином, Україна виглядатиме учасником саміту, який відмовляється від припинення вогню, на якому наполягатимуть більшість делегацій країн глобального Півдня. Я думаю, що саме цей план про те, як загнати Україну та Захід у дипломатичну пастку та обговорювався міністрами закордонних справ Російської Федерації та КНР у Пекіні», - підкреслив Портніков на своєму авторському Youtube-каналі.

Зазначивши, що РФ у разі ухвалення так званого китайського мирного плану, отримає картбланш на те, щоб силою змінювати кордони сусідніх держав, Портніков резюмував: «Це очевидно із західної логіки, але не з китайської, тому що Китай чудово усвідомить, що якщо Росії вдасться довести таке своє право цивілізованому світу, то завтра Китай отримає такі ж можливості тиску на сусідні держави і таким чином, діючи в умовах зруйнованого міжнародного права, зможе вирішити чимало складних питань, які у нього виникли у відносинах із власними сусідами. І йдеться тут навіть не про Тайвань, а про індійсько-китайські чи про китайсько-філіппінські територіальні суперечки, як найкращий приклад того, чому Пекін має бути зацікавлений у тому, щоб припинення вогню сталося, а жодних питань територіальної цілісності України не вирішилися».

«У Пекіні керуються принципом: все, що економічно вигідне Китаю, патріотично і правильно, як би цинічно це не виглядало для «дурних білих мавп». Відповідно, Китай вважає Україну зоною виняткових інтересів Росії. Але його дратує, що війна затягується і США разом із Європою змушені витрачати свої гроші на виробництво зброї для України, а не закупівлю китайських товарів. Тобто Китай підтримає припинення бойових дій у центрі Європи на будь-яких умовах, незалежно від того, наскільки вони відповідатимуть справедливості та міжнародному праву. Головне, щоб це примирення було довготривалим, і Китай міг заробити на відновленні зруйнованого в Україні, незалежно від того, хто і як контролюватиме ці території після мирних переговорів», - зазначає політолог Олександр Кочетков.

Акцентувавши, що Україна сьогодні продовжує апелювати до партнерів та сподіватися на них, експерт підсумував: «При цьому Київ критично мало робить для того, щоб забезпечити прийнятну переговорну позицію як із союзниками, так і з агресором за рахунок внутрішньоукраїнських можливостей. Недоімперія ж тим часом переконує всіх (для того й був візит Лаврова до Китаю), що влітку вона прорве фронт і нав'яже свої умови капітуляції України. Нам потрібно вистояти – незалежно від того, якою буде західна підтримка. Нічого нового: все вирішують фронт та тил, який працює на фронт. І ось тут визнати ситуацію цілком задовільною не виходить навіть у телемарафону».

Один із колишніх керівників вітчизняного МЗС, аналізуючи у розмові з Lenta.UA помітне пожвавлення на китайському напрямі, описав кілька варіантів подальшого розвитку подій. «Припускаю, що Китай, який остаточно ще не заявив, чи братиме він участь у «Саміті миру» в Женеві чи ні, може поставити кілька умов своєї присутності. По-перше, КНР може «пробивати» на високому рівні присутність на даному майданчику РФ, а по-друге, наполягати, щоб, крім формули миру Зеленського, був розглянутий і китайський «мирний план».

Ці, а також, ймовірно, й інші менш значущі умови Китаю, чия участь у Саміті миру для України є вкрай важливою, на переконання нашого співрозмовника апріорі поставить Київ перед вибором: відкинути «хотілки» Китаю, який вже підстрахувався своїм мирним форумом за участю РФ чи ж із застереженнями, але прийняти їх.

Якщо Україна піде другим шляхом, то тут очевидно виникає ризик, про який говорить Віталій Портніков: більшість учасників (через кількісну перевагу на заході країн глобального Півдня проголосують не за «формулу Зеленського», а за «китайський план» з негайним припиненням вогню по лінії фронту без виведення військ РФ: «Безумовно, це декларативне по суті своїй голосування не матиме жодного обов'язкового характеру, але суттєво послабить міжнародну позицію України, і навпаки – посилить позиції тих сил на Заході, які виступають за негайне припинення війни по лінії фронту. А якщо Україна одразу відсіє всі побажання КНР і китайська делегація не приїде до Женеви, Саміт миру не матиме глобальної ваги», - зазначає один із колишніх керівників вітчизняного МЗС.

Наш співрозмовник також констатує, що обидва варіанти цілком влаштовують країну-агресор і тому Кремль активно підтримує китайський «мирний план».

Проте очевидно, що розуміють ситуацію і на Заході, представники якого також беруть курс на Пекін. Так, під завісу цього тижня в КНР вирушить канцлер Німеччини Олаф Шольц, який, за повідомленнями західних ЗМІ, переконуватиме Сі Цзіньпіну взяти участь у «Саміті миру» в Женеві без будь-яких умов. Очевидно, що ключовим важелем тиску Заходу на Піднебесну є фактор зовнішньої торгівлі. Євросоюз та Сполучені Штати – головні експортні ринки для Китаю, втратити які буде дуже болісно для КНР. Тому, у Шольца, а також, до речі, і у Макрона, до якого «на вогник» на початку травня прилетить Сі, є і час, і козирі, щоб відмовити Китай від колаборації з РФ у питанні лобіювання альтернативних українських формул припинення війни.

Читайте також: США розкритикували удари України по російським НПЗ