Контакт без контрактів: що показало ювілейне засідання групи «Рамштайн» та візит Столтенберга до Києва

Зустріч союзників України у форматі «Рамштайн», незважаючи на те, що проходила у віртуальному режимі, була для її учасників особливою. 21-у тематичну «летучку» можна було вважати ювілейною, адже саме 26 квітня 2022 року голова Пентагону Ллойд Остін вперше зібрав на однойменній військовій базі в Німеччині представників держав, які бажають допомогти Києву в його протистоянні путінській Росії.

Насамперед слід зазначити, що на відміну від попередніх засідань «Рамштайну» в поточному році, на зустрічі, яка щойно минула, панувала не така песимістична атмосфера. Насамперед це сталося завдяки США, де Конгрес, як відомо, після більш ніж піврічної паузи схвалив нарешті додаткове фінансування України майже на $61 млрд, а президент Джо Байден оперативно підписав надісланий йому до Білого дому документ. Тож Ллойд Остін відчував себе, що називається на коні, оскільки тепер він міг не просити, а вимагати від партнерів наростити допомогу Україні.

Читайте також: Угоди про гарантії безпеки дуже допомогли Україні, - Зеленський

Тим часом, і деякі інші учасники «Рамштайну» досить непогано підготувалися до ювілейного рандеву. Так, наприклад, Великобританія схвалила постачання ЗСУ найбільшої для себе партії озброєнь на понад півмільярда доларів, Чехія звітувала про роботу зі збору 800 тис. артилерійських снарядів у всьому світі, а Берлін анонсував передачу Києву вже третьої системи ППО Patriot. Ллойд Остін закликав усіх присутніх наслідувати ці приклади і, зокрема, прислухатися до заклику канцлера ФРН Шольца знайти для ЗСУ ще шість комплексів Patriot.

Ложкою дьогтю в бочці оптимістичного настрою учасників «Рамштайну» стали чутки про перспективи подальшої американської допомоги. І хоча пан Остін запевняв союзників, що США вже наочно довели свою прихильність до зобов'язань, американські ЗМІ з посиланням на членів Конгресу повідомляли, що узгоджений днями пакет додаткового фінансування може стати останнім. Про це попередила партнерів і прем'єр Литви Інгріда Шимоніте, закликавши всіх готуватися до того, що більше американці грошей на Україну можуть і не виділити.

Ллойд Остін тим часом у майбутнє заглядати не став. Навпаки, шеф Пентагону, погортавши сторінки недалекого минулого, констатував, що за два роки роботи формат «Рамштайн» довів свою ефективність, союзники єдині у своєму прагненні допомогти Києву. Також він наголошував, що вже цього року Україні почнуть надходити безоплатно передані винищувачі F-16.

Коли саме обіцяні ще минулого року «ефки» опиняться у розпорядженні ЗСУ, глава Пентагону не уточнив, проте запевнив, що разом із ними прибудуть і навчені «членами цієї контактної групи» пілоти.

Тим часом головком ЗСУ Олександр Сирський поінформував західних союзників про складну оперативно-стратегічну обстановку на фронті, яка «має тенденцію до загострення», а президент Володимир Зеленський, подякувавши учасникам «Рамштайну» за підтримку, зазначив, що півроку очікування американської допомоги обернулися тим, що ініціативу на полі бою перехопила російська армія І це, на думку нинішнього господаря Банкової, має нагадувати союзникам про те, що Києву треба не просто допомагати, а допомагати своєчасно.

Чинний гарант української Конституції також позначив для союзників три ключові пріоритети у військових постачаннях. «Перше: далекобійне озброєння. Дякую кожному лідеру, чиї рішення вже активно працюють на передовій – Storm Shadow/SCALP та ATACMS», наголосив Зе. Другим пунктом він попросив допомогти у створенні «повітряного щита». "Нам терміново потрібні комплекси Patriot і ракети до них", - заявив президент.

І, нарешті, Володимир Зеленський вказав на важливість поставок артилерійських снарядів, зазначивши, що перевага Росії в боєприпасах становить один до десяти. Зеленський також розповів про формування нових бригад у ЗСУ, проте додав, що «навіть найкращі солдати не зможуть змінити хід війни без озброєння», закликавши партнерів швидко наростити постачання.

Проте на традиційній прес-конференції за підсумками засідання контактної групи Ллойд Остін та голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Чарльз Браун не змогли одразу порадувати Україну новими домовленостями із союзниками щодо позначеного президентом Зеленським шорт-листу потрібних і важливих «тут і зараз» озброєнь. Натомість пан Остін підбив підсумки двох років роботи контактної групи, повідомивши, що її учасники виділили понад $95 млрд на оборонні потреби України, і висловивши «гордість за провідну роль Америки та її внесок» у спільну справу.

Крім того, глава Пентагону розповів, що США відповідно до додаткового фінансування виділили $6 млрд на закупівлю нових озброєнь для ЗСУ у американських оборонних підприємств.

«Пакет буде включати критично важливі засоби перехоплення для систем NASAMS і Patriot. Більше безпілотників та іншого обладнання. Велика кількість артилерійських снарядів та ракет «земля-повітря», - наголосив пан Остін.

При цьому він не зміг відповісти на уточнююче питання та оцінити, коли ці озброєння надійдуть у розпорядження ЗСУ. Також глава Пентагону зізнався, що під час засідання «Рамштайну» партнерам не вдалося домовитися про швидку передачу Києву додаткових комплексів Patriot, хоча Володимир Зеленський наполягав на терміновості таких рішень, а генсек НАТО Єнс Столтенберг ще 19 квітня анонсував «оголошення від союзників» з цього питання. "в найближчі дні". Ллойд Остін лише пообіцяв «продовжити роботу» і заявив, що останніми днями «розмовляв з європейськими колегами віч-на-віч».

«Наша мета – демократична, незалежна та суверенна Україна, здатна протистояти агресії у майбутньому. Через два роки після початку роботи ця контактна група сильна як ніколи. Ми не відступимо. Ми не здригнемося. Ми не зазнаємо поразки», - запевнив Ллойд Остін.

На болотах вважають, що нинішні зусилля Заходу з підтримки України безглузді. Нещодавно путінський спікер Пєсков, коментуючи нові поставки від США, заявив, що «ситуація на полі бою надто красномовна і однозначна, тож нові партії зброї не змінять динаміку на фронті».

Тим часом, у світових ЗМІ виходить багато матеріалів про те, на що вплине розморожування військової допомоги Києву від Сполучених Штатів. Про те, що після надання цієї допомоги Захід вимагатиме успіхів на фронті, йдеться у статті Financial Times. "Україна може зіткнутися з тиском, щоб вона показала військові успіхи перед виборами в листопаді в США, щоб виправдати надання допомоги", - наголошується в публікації. Видання вважає малоймовірним, що нова допомога США Україні зможе сприяти протистоянню атакам РФ, а, «швидше уповільнить, ніж оберне назад нинішній наступ Росії».

На думку FT, Київ робитиме ставку на удари далекобійними ракетами по російських об'єктах у російському ж тилу на не підконтрольній території України. Це газета вважає "уразливим місцем" РФ. "Хоча простих способів поставити Росію на коліна не існує", - робить застереження видання і вказує, що Путін готовий до довгої та затяжної війни.

У свою чергу Washington Post пише, що в Штатах «усвідомлюють, що ЗСУ не зможуть піти в атаку раніше 2025 року - через брак військ і вогневу перевагу Росії». Але навіть у разі посилення української армії, як пише видання, у Банкової відсутня стратегія перемоги. «Українські сили втратили свій початковий бойовий імпульс, і більшість американських чиновників вважають, що Зеленський не має чіткого військового курсу щодо повернення 20 відсотків території його країни», - підсумовує Washington Post.

А El Pais наголошує, що країна-агресор невпинно навчається на помилках в Україні та вдосконалює свою армію. «Російські збройні сили розвиваються семимильними кроками. Це вже не та армія, яка виглядала матеріально та тактично непідготовленою у 2022 році. Тоді ЗСУ змогли відтіснити росіян на багатьох напрямках, але сьогодні реальність інша», - зазначає видання. «Вони стають дедалі кращими, у них з'являється найкраще озброєння», - повідомили газеті українські солдати, що воюють у районі Авдіївки.

Принагідно El Pais публікує дані про модернізацію «Шахедів», кориговані авіабомби РФ, «які з лютого сіють хаос на лінії фронту» та гіперзвукові ракети. Видання наголошує, що саме здатність РФ виробляти більше сучасної зброї багато в чому впливатиме на подальший перебіг війни.

«На фронті ситуація, як і передбачалося, стає дедалі складнішою. Ворог лізе вперед, бо Кремлю треба до осені захопити якнайбільше наших територій, щоб було чим торгуватися на потенційних мирних конференціях. Втрати недоімперії ніколи не турбували, до того ж війська агресора навчаються воювати. І зараз це зовсім не ті «дерев'яні солдатики», які марширували на Київ у 2022 році, тупо підставлячись під наші удари. Зараз достатньо було нашим бригадам допустити неузгодженість під час ротації, і вже є прорив фронту в Очеретиному та навколо нього. І це переважно наслідки не провалу із постачанням зброї нашими партнерами, а гранична виснаженість українських військ на передовій. Поповнення ЗСУ вкрай необхідне, але все, що стосується мобілізації, йде у влади дуже важко і безглуздо», - наголошує політолог Олександр Кочетков.

Акцентувавши, що «вже й нефахівцям зрозуміло, що в нас пішла війна дронів», експерт констатує: «Звичайно, ЗСУ потрібні зенітно-ракетні комплекси, літаки (теж для посилення ППО), бронетехніка та артилерія. Решта вже вирішують дрони різних типів. І тільки дрони у помітній кількості ми здатні виробляти самі. Саме тому терміново необхідно направити максимум фінансів, ресурсів та інших можливостей на закупівлю та виробництво дронів. Максимум! Якнайшвидше і більше застосовувати в дронах елементи штучного інтелекту. Якщо матимемо по два «розумні» дрони на кожного ворога, на кожну його одиницю бронетехніки та артилерії, недоімперія припинить наступ. Навіть російські зеки не полізуть на гарантовану смерть. А з іншого боку, нам у дроноводи мобілізувати людей буде набагато простіше, ніж у штурмовиків під російські КАБи».

Тим часом із неанонсованим візитом до Києва приїхав генсек НАТО Єнс Столтенберг.

«Важливо знову відвідати Київ та зустрітися з президентом Зеленським. Ситуація складна, але ще не пізно для України перемогти — і підтримка вже в дорозі. НАТО також робить крок уперед у довгостроковій перспективі, ставлячи Україну на незворотній шлях до Альянсу», - написав він.

Втім, під час брифінгу Столтенберг цілком однозначно заявив про те, що Україні найближчими роками членство в НАТО не світить.

«Для того, щоб це рішення було прийняте, нам необхідно, щоб усі члени Альянсу з цим погодилися, нам потрібен консенсус. Не більшість, а щоб усі 32 члени альянсу погодилися. Я не очікую, що такої згоди нам вдасться досягти на саміті у липні (на ювілейному саміті у Вашингтоні – Ред), але я думаю, що ми зможемо продемонструвати, що ми наближаємо Україну до членства, і що цей день настане якнайшвидше, коли Україна стане повноправним членом нашого альянсу", – зазначив Генсек НАТО на прес-конференції у Києві.

Втім, не обійшлось і без позитивних моментів. Зеленський повідомив, що вони з Єнсом Столтенбергом у Києві обговорювали, серед іншого, ідею генсека про створення спецфонду НАТО для підтримки України обсягом 100 млрд євро на п'ять років.

«У союзників справді є можливість втілити в життя таку ініціативу. Для нас дуже важливими є деталі. Важливо, щоб це було не за рахунок двосторонніх обсягів, які зазначені нашими угодами щодо гарантій безпеки», – зазначив Зеленський.

Читайте також: Україна не отримає запрошення вступити до НАТО, - Столтенберг