Український мікрофінансовий ринок очікує найсерйозніша стадія реформування за всю історію його існування

У Європі мікрокредитування – один із найпопулярніших способів фінансування стартапів, у Америці – це спосіб заробітку позичальників, в той час, як українці через власну необізнаність і упереджене ставлення щодо цього бізнесу втрачають безліч можливостей. 

Мікрофінансування виникло в період економічної кризи, його історія бере свій початок в середині 1800-х років. В кінці Другої світової війни теоретик Лізандер Спунер запропонував невеличкий кредит, як спосіб порятунку людей від бідності, при цьому «кредитори» - підприємці і фермери теж отримували свій зиск.   

Мікрофінансування у сучасному розумінні почало розвиватись на початку 1970-х, коли такі організації, як Grameen Bank of Bangladesh і піонер мікрофінансування Мохаммад Юнус, почали формувати сучасну індустрію мікрофінансування. Їх досвід започаткував хвилю мікрофінансових ініціатив, коли багато інноваційних підприємств почали експериментувати з кредитуванням малозабезпечених людей. Grameen Bank був джерелом ідей і моделей для багатьох установ в області мікрокредитування, які виникли у всьому світі.  

На думку засновника ідеї мікрокредитування Юнуса, кожна людина на землі має потенціал і право жити гідним життям. У різних культурах і цивілізаціях навіть найбідніші люди можуть працювати, щоб домогтися свого власного розвитку, і мікрокредитування може цьому сприяти.   

Сьогодні, за оцінками Світового банку, понад 16 мільйонів осіб обслуговують близько 7000 мікрофінансових організацій по всьому світу. Експерти CGAP зазначають, що близько 500 мільйонів сімей отримують вигоду від невеликих кредитів, що роблять можливим їх новий бізнес. На саміті з мікрокредитування у Вашингтоні була озвучена ідея допомогти 100 мільйонам людей в світі, що наразі за межею бідності, за рахунок кредитів від світових лідерів і великих фінансових інститутів. 

Минуло майже 15 років відтоді, як Рада Організації Об'єднаних Націй оголосила 2005 рік  Міжнародним роком мікрокредитування, закликавши фінансовий та будівельний сектор «підживлювати підприємницький дух» бідних людей у всьому світі.  

Попри це, інтеграції України у світовий фінансовий простір МФО за цей час не відбулося. Наразі фінансові компанії, що працюють в секторі мікрокредитування, вимушені будувати бізнес в умовах високого ризику неповернених позик. Більш того, наразі доволі багато юристів та адвокатів офіційно, без жодних обмежень з боку фіскальних органів, пропонують послуги захисту боржників, які прострочили з виплатою фінансовим компаніям. Це вже стало своєрідним трендом: створються YouTube канали, сторінки в соцмережах тощо. 

Таким чином, можна спостерігати парадоксальну ситуацію, коли на тлі підвищення ефективності державного нагляду за компаніями МФО, правники стимулюють безвідповідальність платників у частині виконання кредитних зобов'язань.  

Водночас зауважу, що попит на отримання швидкої беззаставної позики в Україні зростає – сьогодні фактично будь-яка столична площа є місцем високої концентрації кіосків з рекламою послуг з мікрокредитування. Це підтверджує і звіт держрегулятора - ринок мікрокредитування в Україні невпинно зростає.

Інформація з річного звіту Нацкомфінпослуг, за 2018 рік

І це попри те, що певні верстви населення через фінансову необізнаність ототожнюють поняття мікрокредитування з позикою без жодних зобов'язань з боку клієнтів, борг, який не потрібно повертати, бо вони, буцімто, не несуть юридичної відповідальності. Насправді це не так: зобов'язання по мікрокредиту має таку ж саму юридичну силу, як інші позики, взяті в кредитних установах.  

Фінансові компанії у цьому секторі працюють згідно всім нормам чинного законодавства. Як директор компанії, яка надає послуги з мікрокредитування, підкреслю - компанія не просто офіційно працює на ринку, вона дотримується усіх стандартів ведення європейського бізнесу, зокрема сплачує всі податки державі у повному обсязі.  

Проблема в тому, що гравці на ринку МФО багато законодавчо неврегульованих питань тлумачать по різному. Ось чому так важливо включити представників мікрофінансових компаній до діалогу з держрегулятором, який, власне, і формує правила гри на ринку. 

З початку осені фінансові компанії, що надають українцям мікрокредити, опинились у зоні турбулентності через довгоочікуване прийняття закону про спліт.  

Учасники ринку МФО не просто очікують від НБУ розуміння, що сектор мікрофінансування -  важлива складова розвитку української економіки, ми прагнемо безпосередньо брати участь у трансформації ринку, у підвищенні відкритості і прозорості гравців, відтак сприяти підвищенню його конкурентноздатності. Стратегічне партнерство з представниками європейського бізнесу, заохочення компаній до інновацій у сфері мікрофінансування для всіх, створення системи підтримки постійного доступу до фінансових послуг – все це лише сприятиме економічному зростанню держави. Адже як слушно зауважив свого часу Лоренс Пітер: «Економіка є мистецтвом задоволення безмежних потреб населення за допомогою обмежених ресурсів». 

Автор: Ілля Веселий, СЕО фінансової компанії Dinero, кандидат економічних наук