Інтерв'юГенштаб ЗСУ

Руслан Хомчак розповів про головні завдання української армії на найближчі 5 років

16:30 05 лип 2019.  7007Читайте на: УКРРУС

Глава Генштабу дав розгорнуте інтерв'ю виданню Aрмія Inform.

Генерал-лейтенант Руслан Хомчак був призначений Указом Президента України начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 21 травня.

Під час майже тригодинної бесіди начальник Генштабу розповів про своє бачення змін в українському війську, рівень безпеки арсеналів, про те, як виконуються завдання Президента після його поїздки на передову, про бажання командувати професійною армією і про те, як відповів Путіну на його маніпулятивну заяву під час глобального саміту G20 в Японії.

- Протягом 5 років мільйони українців щоранку починають з повідомлень із зони бойових дій. Тому перше моє запитання, як Ви оцінюєте ситуацію в районі ООС, які бачите загрози і виклики, і як оцінюєте здатності нашої армії?

- Гібридна війна Росії проти України триває. І це не тільки щоденні обстріли наших позицій в районі ООС. Росія далі прагне дестабілізувати ситуацію в Україні, посіяти розбрат в суспільстві, послабити підтримку України з боку європейських партнерів. Очевидно, що Росія не відмовилася від планів повернути Україну в сферу свого впливу. І в методах досягнення цієї мети Кремль себе не обмежує. 

Ми аналізуємо ситуацію, враховуємо розвиток подій, знаємо і про те, що в процесі переозброєння ЗС РФ пріоритет віддається Південному і Західному військових округах, частини яких базуються недалеко від кордону з Україною (по динаміці поновлення ОВТ в цих частинах показники досягають 60-70% від штатної чисельності. - ред.). Відносно можливостей Збройних Сил України, то ми готові захистити територіальну цілісність і незалежність нашої держави. Ми постійно нарощуємо потенціал війська. Збройні Сили готуються до різних варіантів розвитку подій з боку Росії ... 

- Як Ви оцінюєте морально-психологічний стан наших солдатів в районі бойових дій?

- Збройні Сили України - високопатріотичне військо. Наші солдати відрізняються твердістю духу і я пишаюся ними. Багато з українців обрали Польщу, Португалію, навіть роботу в Росії ... Кордони відкриті, права співгромадян не обмежують навіть під час особливого періоду. Але українці, які в спеку або сильні морози довгими місяцями, ризикуючи життям захищають в окопах нашу державу. 

Нинішнє патріотичне піднесення є серйозним стримуючим фактором для противника. Кремлівські пропагандисти це вміло перекручують на свій лад, лякають росіян українськими націоналістами. Але вони не показують, як у нас проводжають героїв в останню путь, коли міста і села на колінах їм віддають данину глибокої поваги. Тому їх солдатів і офіцерів, загиблих на Донбасі, ховають майже потайки ... 

- Як Ви прокоментуєте той факт, що під час прес-конференції в Японії (де недавно збиралися світові лідери G-20) Путін, виправдовуючись перед світовими журналістами за агресивні і неправомірні дії російських силовиків у Керченській протоці, послався на ваші слова. Нібито Ви в одному з інтерв'ю повідомили, що конфлікт спровокувала українська сторона ...

- Це була виключно пропагандистсько-маніпулятивна заява. Простіше, брехня. Путін в черговий раз підтвердив реноме великого маніпулятора. Господар Кремля знову намагався змалювати ситуацію в свою користь, спотворюючи дійсність. Це ще одне підтвердження того, що війна триває на всіх фронтах із застосуванням різних методів, в тому числі і цинічних маніпуляцій. Таких прикладів введення в оману міжнародної спільноти було чимало за роки російської агресії.

ВИТРАТИ НА РОЗВИТОК ПОВИННІ СКЛАДАТИ 50% ВІЙСЬКОВОГО БЮДЖЕТУ

- З огляду на те, що Росія нарощує м'язи на кордоні з Україною, стає очевидним: ми повинні знайти можливість для прискорення технічного укріплення війська. У цьому контексті питання: яким повинен бути військовий бюджет на 2020 рік з урахуванням потреб армії і зовнішні виклики?

- Агресор завжди буде більш стриманим у намірах щодо країни, яка має сильне військо. Тому наше завдання - зміцнювати Збройні Сили України. 

Мова йде не тільки про технічне посилення, але і про навченість військовослужбовців, впровадження стандартів НАТО, забезпечення державою широких соціальних прав військових. Тобто, це комплекс заходів, реалізація яких вимагає щорічного зростання оборонного бюджету. Зараз в Генеральному штабі ЗС України вже прораховують фінансову потребу для складання проекту військового бюджету на 2020 рік.

- Наскільки повинні вирости витрати на потреби ЗС України в бюджеті наступного року, щоб можна було говорити про реальний прорив в технічному забезпеченні армії?

- Якщо порівнювати нинішній стан з початком 2014 року, то без перебільшення можна говорити про істотне поліпшення технічного забезпечення. Але ось в темі поставки новітніх зразків техніки успіхів у нас небагато. Будемо об'єктивні: БМП-1 - давно застаріла машина, а ми далі вкладаємо кошти в їх відновлення і ремонт. Я дуже критично ставлюся до нинішнього реального стану технічного забезпечення військ. Так, за останні роки зміни очевидні, повторюю, в порівнянні з 2014-м. Але з огляду на виклики і загрози у нас повинен бути потужний щит. Зрозуміло від креслень і до поставок нових зразків вітчизняної техніки може пройти багато часу. Тут важливо, щоб фінансування розробок і виробництва (озброєння і військової техніки) ОВТ було стабільним і, підкреслюю, щороку суттєво зростала.

Стабільне фінансування потреб війська в попередні роки дозволило запустити виробництва на підприємствах оборонки з новим імпульсом. Як результат - маємо чимало сучасних перспективних розробок на різних стадіях. І важливо в найближчі роки досягти таке фінансування, щоб у бюджетній пропорції витрати на розвиток війська становили не менше 50% в (наприклад, в Держбюджеті-2018 на потреби війська виділено 86 мільярдів гривень, зокрема, на озброєння і військову техніку - 18, 1 млрд (21%) - ред). І тільки так можна очікувати серійного випуску ОВТ для нашого війська. Окреме питання - це оновлення авіаційного парку (новітні літаки ВПС ЗС України з 1991 року. - ред.) І корабельного складу. Врахуйте той факт, що до 2014 року Збройні Сили фінансували за залишковим принципом.

КОНТРАКТНИК ПОВИНЕН ОТРИМУВАТИ НЕ МЕНШЕ 20 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

- Якщо під час розгляду проекту держбюджету на 2020 рік Президент запитає у Вас: скільки повинен отримувати солдат української армії, щоб в армію прийшов якісно новий контингент, а на ринку праці військова служба займала провідні позиції, що б Ви відповіли?

- Контрактник повинен отримувати не менше 20 000 гривень. Окремо - надбавка за виконання бойових завдань в районі ООС. Додам, що рівень грошового забезпечення не головний для молоді у виборі військової професії. Багатьох відштовхують від служби проблеми взаємин у військових колективах і неповне забезпечення соціальних прав, зокрема, на отримання власного житла. 

- Про які конкретно проблеми у військових колективах йде мова?

- Якщо солдат зі своїм запитом звертається не до командиру, а до волонтерів або представникам громадських організацій, то виходить, що певні проблеми солдата обходяться без уваги командирів. А це неправильно. Але це не означає, що така ситуація в усіх бригадах ЗС України. 

Також турбує те, чому після виведення підрозділу з району бойових дій в пункт постійної дислокації частина військовослужбовців звільняється, але згодом, перед відправкою бригади в район ООС, знову повертаються на службу ... Думаємо, як уникнути таких хвиль звільнень.

Схоже, є проблеми і з побутом і відносинах з командирами, і з відпустками. Після важких і небезпечних місяців на передовій люди заслуговують повноцінний відпочинок. Повинен бути затверджений командиром графік відпусток і кожен повинен знати і планувати, коли зможе відпочити з сім'єю. Солдат і офіцер мають право на відпочинок. Навіть коли в країні війна.

ВІЙСЬКО НЕ СКОРОЧУЄТЬСЯ. ПРОСТО, ДЕЯКІ ШТАТИ ВИЯВИЛИСЯ «РОЗДУТИМИ» ...

- Поділіться першочерговими завданнями, які Ви склали для себе після призначення на посаду начальника Генштабу. З огляду на те, що Ви були Головним інспектором Міноборони, реальний стан справ в армії знаєте добре. І це економить час для впровадження необхідних реформ. Які з них пріоритетні?

- Зміни потрібні майже у всіх сферах життєдіяльності військ. Перш за все, слід перестати прикрашати реальний стан справ.

Повинні відмовитися від популізму про добре навчену, мобільну, європейського зразка армії. Не треба жити ілюзіями, а критично ставитися до дійсності. А вона така, що до армії згаданого зразка нам слід пройти непростий шлях. Я поставив перед собою завдання: кожен день робити все можливе, щоб рухатися по цій дорозі швидше... 

На жаль, черги в армію зараз немає. Плинність кадрів велика. Міркуємо над тим, як виправити ситуацію. Незважаючи на те, що укомплектованість армії в цілому складає більше 90% від визначеного законом кількості, є проблеми з укомплектованістю окремих частин ...

- У соцмережах деякі Ваші рішення і плани викликали бурхливе обговорення, є чимало критичних думок. Це своєрідна опозиція окремих осіб до реформ чи нерозуміння того, що ви запланували? Деякі піднімає шум, що Генштаб планує скорочення окремих військових частин. Внесіть ясність, що планується: скорочення, оптимізація або це надумана проблема?

- Критика моїх заяв про наміри активно реформувати Генштаб, систему управління, забезпечення військами і т.п., оцінюю як вплив ворожої пропаганди для дискредитації нової влади і призначених президентом Зеленським чиновників. Завдання ворога і опонентів - посіяти недовіру в суспільстві до наших рішень щодо впровадження комплексу реформ. Прикро, що багато українців, почасти через непоінформованість у питаннях розвитку війська, а деякі - з корисливих інтересів, розганяють зраду. Не поспішайте з висновками, а не підігравайте ворогові. 

Тепер щодо питання про скорочення ... критиканів хочу запитати: чому в окремих військових частинах значна недоукомлектованность при тому, що чисельність війська майже досягає певної законом? Підкажу: штати роздули. А як відомо - порожні клітинки, вакант не воюють. Тому я віддав вказівки про проведення належних розрахунків з благоустрою штатної чисельності Збройних Сил. Зрозуміло, не знижуючи боєздатності і з урахуванням залучення при необхідності оперативного резерву до складу цих частин. Як тільки я поставив завдання провести такі розрахунки, на наступний день почався галас. Підкреслюю: військо не скорочується. І кількість бойових частин не зменшиться.

ЩО ЗДИВУВАЛО РУСЛАНА ХОМЧАКА?

- Нещодавно Ви доповідали Президенту про стан справ у Збройних Силах. За повідомленням прес-служби Президента, Володимир Зеленський особливу увагу звернув на управління ЗСУ. І підкреслив: з 2020 року в Україні має розпочатися впровадження стандартів і процедур НАТО в діяльності ЗСУ. Перш за все, в підготовці військ. Ця робота, за його словами, не повинна бути імітацією, а реальними кроками з реформування відповідно до стандартів Альянсу. З огляду на ці меседжі глави держави виникає питання: наскільки реально армія в останні роки просунулася у впровадженні таких стандартів? Де досягли реального результату, а де більше імітували?

- Реальні результати впровадження стандартів НАТО ми маємо, зокрема, в системі підготовки інструкторів, підрозділів і штабів. Велике спасибі іноземним партнерам за активну допомогу. А ось в системі управління впровадження стандартів Альянсу відбувається не так жваво. 

- А що або хто гальмує процес?

- Трансформацію системи гальмує частина чиновників, які побоюються змін і не хочуть втрачати повноваження, вплив. Просуваючи реформи, ми дискутуємо, обов'язково звертаємося до іноземного досвіду. Ми самі повинні вибрати зі світового досвіду оптимальний варіант реформ. 

- До речі, як Вас привітали іноземні колеги з призначенням на головну посаду  в Збройних Силах?

- Під час перших зустрічей з іноземними партнерами з вуст звучало одне й те ж питання: «Ви плануєте змінити курс, згорнути з дороги євроатлантичної інтеграції?». Зізнаюся, мене це здивувало. Відповідь була короткою і позитивною курс на євроінтеграцію і НАТО не змінний!

ІЗ ЗЕМЛЯНОК - У КОМФОРТНІ КОНТЕЙНЕРИ

- Під час перебування на передових позиціях в районі ООС Президент наголосив на необхідності покращення умов перебування підрозділів. Наші воїни вже побачили поліпшення? Що зроблено і що планується змінити в польовому побуті наших захисників?

- Уже замовлено виготовлення польових мобільних приміщень. За розмірами і формою вони нагадують великий контейнер. У приміщенні обов'язково повинна бути система кондиціонування і обігріву. Глава держави дав завдання створити максимально комфортні умови нашим воїнам в районі ООС. 

- Такі мобільні приміщення встановлять всюди на передовій?

- Встановлять там, де можна цей блок замаскувати, закопати в землю, «закрити» від ворожої артилерії. 

- Після серії сумнозвіснихвибухів на арсеналах і базах зберігання боєприпасів в попередні роки, в суспільстві досі відчувається певна стурбованість. Українці мають право знати, чи винесені уроки і вжиті заходи для запобігання як банальній недбалості, так і диверсіям?

- Триває комплекс заходів, щоб запобігти подібним надзвичайним подіяс. Зі зрозумілих причин не можу детально розповісти про всі новації, запроваджені на базах і складах.

Скажу, що боєприпаси розосереджені по всій території країни. Змінено систему охорони, пропускного режиму. Вкладаються чималі кошти в автоматизацію цього процесу, щоб максимально виключити людський фактор. Будують нові бетонні підземні сховища. На реалізацію всього проекту ще потрібен час. І це завдання - серед основних.

У НАЙБЛИЖЧІ РОКИ БУДЕ ДІЯТИ ЗМІШЕНА СИСТЕМА УКОМПЛЕКТУВАННЯ ВІЙСЬКА

- Ви плануєте переконувати Президента і парламентаріїв прийняти рішення про створення професійної армії в Україні?

- Звичайно, краще мати повністю контрактну, належним чином забезпечену армію. Таке військо має вагомі переваги, це підтверджує світовий досвід. Але в тому випадку, коли ефективно працює система підготовки резерву в державі, яка повинна працювати без збоїв на будь-якому з етапів, починаючи з середньої школи. Прикладів в світі чимало. Вивчаємо прийнятні для нас. Однак найближчим часом ми не відмовимося від нинішньої змішаної системи комплектування армії. 

Вів інтерв'ю Дмитро Романюк

Довідка Lenta.UA

Хомчак Руслан Борисович, генерал-лейтенант. Народився 5 червня 1967 року у Львові. До 17 років жив і навчався в смт. Брюховичі на Львівщині. Закінчив Московське вище загальновійськове командне училище, в той час один з найпрестижніших військових вузів. Перше місце офіцерської служби - Група Радянських військ в Німеччині, пізніше - Білорусія. З січня 1993 року по Збройних Силах України.

Подальша службова біографія: командир батальйону, начальник штабу 7-го механізованого полку (м.Львів), навчався в Національному університеті оборони (закінчив із золотою медаллю), командир механізованого полку (м.Чернівці), командир 72-ї бригади, заступник начальника штабу , начальник штабу 8-го армійського корпусу (м.Житомир), командир 6-го армійського корпусу (м Дніпро), командувач військами ОК «Південь» (м Дніпро), начальник штабу Сухопутних військ, Головний інспектор Міністерства оборони.

Джерело і фото: Aрмія Inform


 

Ірина Костюченко

Найпопулярніше