Олег Вишняков: ніколи раніше відносини між Україною та Ізраїлем не були настільки міцними

- Наскільки ефективно розвиваються економічні взаємини України і Ізраїлю після підписання 21 січня 2019 року угоди про вільну торгівлю між нашими країнами?

- Економічні та політичні відносини між Україною та Ізраїлем в останні роки розвиваються семимильними кроками. Важливим етапом стало рішення про скасування візового режиму між нашими країнами в 2011 році. Це відразу дало ефект: пасажиропотік збільшився в чотири рази, були запущені нові рейси, і зараз їх є в наявності близько 50-ти в тиждень.

Що ж стосується економічних показників, то зараз товарообіг між Україною і Ізраїлем становить близько 1 мільярда доларів на рік. Для таких країн, як наші, це дуже мало. Для України ці відносини дуже вигідні, бо левова частка товарообігу - експорт з України до Ізраїлю. Переважну частину українського експорту до Ізраїлю складають чорні метали та зернові культури. Кожен другий кілограм маци в Ізраїлі робиться з української пшениці. Це дуже показово.

Процес підготовки до підписання угоди про вільну торгівлю тривав досить довго. В цей процес були залучені міністерства закордонних справ, економіки та інші профільні відомства обох держав. Підготовка була дуже ґрунтовною. І, врешті-решт, це сталося. Я був присутній на історичну подію підписання даного документа. Ця подія була настільки значною, що на ньому були присутні президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу.

- Чи стало це сигналом для бізнесу обох країн для більш тісної співпраці?

- Відповідно до цього договору, будуть скасовані мита приблизно на 80% українських товарів. Близько 70% ввізних мит скасують на ізраїльську продукцію. Це дасть поштовх співпраці і розвитку торгівлі між Україною та Ізраїлем. Для України це, зокрема, відкриє дорогу високотехнологічному імпорту. Збільшаться ізраїльські інвестиції в промисловість, аграрно-промисловий комплекс, IT-технології.

Я постійно спілкуюся з ізраїльськими інвесторами з приводу залучення інвестицій в українську економіку. Найбільш перспективними є дві сфери - сільське господарство і IT. Саме ці сфери цікавлять бізнес з Ізраїлю в Україні, і в них він готовий вкладати кошти.

Зараз ведуться переговори між компаніями, і я сподіваюся, що цей вал економічного співробітництва між нашими країнами буде рости в геометричній прогресії.

- У Кабміні прогнозували, що повноцінно дана угода запрацює тільки через 5-7 років. Тобто передбачається неминучість якогось тимчасового лага, який нібито знадобиться для того, щоб бізнес двох країн придивився і притерся один до одного. Ви теж вважаєте, що підприємці так довго вивчатимуть нові можливості для своєї діяльності?

- Природно, це процес не одного дня. Ізраїльтяни - вельми обережні у виборі нових ринків для інвестицій. Але я знаю, що вже зараз ведеться дуже серйозна співпраця в сфері IT-технологій - у ізраїльських компаній на території України знаходиться велика кількість співробітників. Що стосується АПК, то тут більш складна ситуація - дійсно буде відбуватися притирання і пошук партнерів. Ми намагаємося в цій ситуації сприяти прискоренню цих процесів.

Ситуацію полегшує те, що Ізраїль і Україна - країни ментально близькі. Багато ізраїльтян - вихідці з цих місць, і для них Україна - не чужа країна. Тому зв'язки легко налагоджуються - немає проблем з мовою, немає проблем з менталітетом.

- У лютому цього року наші країни обмінялися заборонами на в'їзд громадян. Чому так сталося - в чому зерно цього дивного конфлікту?

- Я вас трохи поправлю: дана історія тягнеться не з лютого цього року. На жаль, це постійно тліючий конфлікт. За минулий рік з України до Ізраїлю приїхало приблизно 180 тисяч туристів. З них 8 тисяч мали проблеми на кордоні. Це близько 5%. І насправді ситуація, що склалася - непроста. Ми з дипломатичним корпусом, міжпарламентською групою дружби «Україна - Ізраїль» і іншими відомствами двох країн постійно працюємо в цьому напрямку. Постійно ведуться консультації з даного питання.

Розповім про першопричину даної ситуації: справа в тому, що бюрократична машина Ізраїлю працювала таким чином, що заява про отримання статусу біженця, яку часто подавали громадяни України, приїхавши до Ізраїлю, розглядалася від двох до трьох років. Весь цей час людина, яка подала заяву, може легально працювати. Це виявилося нішею для діяльності різних аферистів і шахраїв - так званих «юристів», що пропонують за 800 доларів свої послуги: вони допомагали людям оформляти відповідну заяву на отримання статусу біженця. Фірм, які промишляють на цій схемі та в Україні, і в Ізраїлі, було досить багато. Ізраїль непокоїть той факт, що на підприємствах десятки тисяч людей працюють нелегально, і ізраїльські прикордонники намагаються цій ситуації якимось чином запобігти.

В Україну приїжджав міністр внутрішніх справ Ізраїлю Ар'є Дері, провів переговори, йому була озвучена дана причина ускладнень. В результаті нещодавно ситуація змінилася: зараз документи, подані «біженцем», розглядаються 2-3 тижні. А значить, просити статус біженця з розрахунком нелегально працевлаштуватися в Ізраїлі більше не має сенсу.

Я добре знаю ситуацію, коли в лютому були затримані 33 ізраїльтянина, і буквально відразу ж були затримані близько 140 українських громадян. Всіх, слава Богу, швидко відпустили. Моя думка - і я це говорив в Ізраїлі - до українських громадян, яких затримують в аеропорту, ставлення часто буває некоректним, їх утримують у поганих умовах. Але я впевнений, що за допомогою переговорів ці проблеми будуть вирішуватися.

- Але якщо в Ізраїлі така велика кількість нелегалів з України, це може свідчити про те, що в Ізраїлі є відповідний дефіцит робочої сили. Так, може, варто було б якось лібералізувати правила перебування працюючих там українців?

- Ізраїль - країна, яка постійно перебуває в стані зростання. ВВП в Ізраїлі не падав ніколи - навіть під час найсерйозніших криз. Тож не дивно, що в Ізраїль йдуть великі інвестиції, незважаючи на те, що країна вже 70 років перебуває в стані війни. Однак перманентний військовий конфлікт анітрохи не впливає на економіку: вартість нерухомості постійно зростає, і хоча багато хто чекає, що ось-ось цей «міхур» лопне, але, як бачимо, цього не відбувається. Більш того, найбільші міжнародні корпорації щасливі можливістю зайти на ізраїльський ринок.

Тому потрібні робочі руки. Можливо, ви чули: підписано угоду про роботу в Ізраїлі близько 20 тисяч будівельників з України. Також, як це не дивно, в Ізраїлі спостерігається нестача лікарів і медсестер.

Не секрет, що мінімальна заробітна плата в Ізраїлі - 1500 доларів. Україна до цього - далеко, і природно, що у людей виникає інтерес заробляти, і вони їдуть туди і намагаються влаштуватися на роботу.

- Але якщо говорити про медиків, то в Україні випускають досить чималу кількість фахівців ...

Зараз ми думаємо про те, як налагодити процес, щоб на легальній основі українські медики могли їхати в Ізраїль, проходити там перепідготовку - і працювати.

- Глава МЗС України Павло Клімкін заявив про те, що в Україні назріла необхідність дискусії з питання подвійного громадянства. Як ви вважаєте, наскільки це правильна ідея? Чи поліпшить це ситуацію для громадян України, які виїхали до Ізраїлю?

- Основна мотивація отримання громадянства Ізраїлю - репатріація: повернення євреїв на історичну батьківщину. І люди, які повертаються на батьківщину, налаштовані патріотично, і не думають про те, скільки можна мати громадянств. Але є інший момент. Моя суб'єктивна думка: якщо мова йде про депутата або чиновника - неважливо, в Ізраїлі або в Україні - він повинен мати тільки одне громадянство. Це його відповідальність перед тією державою, в якому він працює. Що ж стосується звичайних людей, то це їх вибір. Я вважаю, що в демократичному суспільстві людина може мати кілька громадянств, якщо йому так хочеться.

- Перейдемо до політики. Через півтора тижні Україну чекають президентські вибори. У ЗМІ пишуть, зокрема, з посиланням на чинного президента Петра Порошенка, про небезпеку зриву виборів. На вашу думку, чи можлива ескалація в Україні в цей непростий період?

- Я виступаю за повністю демократичні вибори в Україні і, звичайно ж, проти будь-яких ескалацій і конфліктів. До слова, Україна і Ізраїль знаходяться в однаковій ситуації - в обох країнах готуються до виборів (9 квітня в Ізраїлі пройдуть вибори в Кнесет, - Ред). І в Ізраїлі теж все непросто. Там зараз спостерігається жорстка конкуренція між лівим і правим політичними таборами. Звичайно, там ніхто і ніколи не піде на зрив виборів, але там теж все непросто. Що ж стосується України, то, я сподіваюся, що все буде добре ...

- Як відомо, кілька місяців тому Вадим Рабинович публічно відмовився йти в президенти, аргументувавши це тим, що він, мовляв, не православний...

- Я розумію, що вас цікавить питання: чи може бути єврей президентом України? Ви знаєте, що в світі є тільки дві країни, де прем'єр-міністр - єврей. Це - Україна і Ізраїль. Тому я повторюся: я - за демократичні вибори, народ повинен сам вибрати президента, людину, яка користується найбільшою довірою в суспільстві.

- Добре, в такому випадку як би ви прокоментували нещодавню заяву одного з відомих українських політичних експертів, який публічно озвучив думку, що президентом України не повинен бути етнічний єврей чи росіянин, а тільки українець?

- Україна - країна багатонаціональна. Тут живуть десятки різних національностей. І я вважаю, що дуже важливим є волевиявлення всього народу. Кого вони виберуть - етнічного українця або етнічного казаха - це питання волевиявлення громадян.

- Як ви ставитеся до рішення про балотування на пост президента Володимира Зеленського? Як це може відбитися на відносинах між Україною і Ізраїлем і на діяльності єврейської громади в Україні?

- Я не пророк і не вмію передбачати майбутнє. Єврейська громада в Україні історично підтримувала Україну. Наша громада - велика, і вона працює на те, щоб відносини між нашими країнами поліпшувалися. Я думаю, хто б не став президентом, наші відносини будуть розвиватися. Справа в тому, що всі люди, які розбираються в політиці, розуміють, що Ізраїль - гравець на світовому ринку і з ним потрібно мати хороші відносини.

Я бував в складі багатьох делегацій в Ізраїлі, і мені сподобалася фраза одного з українських чиновників під час однієї з дружніх зустрічей: «Ізраїль - дуже маленька країна, з дуже маленьким населенням, з маленькою територією, але це велика країна. Україна - велика країна з великим населенням і територією, але це не робить її великою». Я б хотів, щоб Україна стала такою ж великою країною, як Ізраїль, тим більше для цього є всі передумови.

- Ви займаєтеся цілим рядом різних гуманітарних проектів - і благодійних, і інфраструктурних. Як би ви охарактеризували нинішні культурні взаємини між нашими країнами?

- Почну з невеликого екскурсу в історію. Незважаючи на те, що я народився в Києві, навчався я не в Україні, а в Литві. У радянські часи державна машина була повністю антисемітською, і поступити єврею в Києві в університет було вельми проблематично. Коли я опинився в Литві, то дізнався, що там є свій єврейський театр. Більш того, туди приїжджали з гастролями різні ансамблі з так званої Єврейської автономної області. Для мене це було дивно, оскільки в Києві про таке можна було тільки мріяти. Зараз ситуація - абсолютно інша: існує повний культурний обмін. Регулярно проходять концерти, ми часто організовуємо кінопокази для єврейської громади різних фільмів ізраїльського виробництва. Це викликає непідробний інтерес серед людей. Також ми разом з посольством України в Ізраїлі показували фільм «Киборги» в Єрусалимі - і дуже багато ізраїльтян прийшли подивитися цю кінострічку.

Якщо говорити про благодійні проекти, то їх у мене - досить багато. Наприклад, я возив в Ізраїль на оздоровлення і психологічну реабілітацію дітей із Львівської області, батьків яких загинули в зоні бойових дій на Донбасі. Це було дуже зворушливо - Ізраїль брав дітей загиблих з України.

Ще один проект - ми привозили лікарів з Ізраїлю для консультування їх колег і прийому пацієнтів в Україні. Були й інші приклади допомоги з боку ізраїльських фахівців українським військовим: в Ізраїлі розроблено унікальні протоколи лікування, які дають можливість швидко відновлюватися пораненим в боях бійцям. Ми разом з посольством Ізраїлю в Україні зробили більше десятка візитів військових психологів для роботи з українськими колегами по відновленню людей, які постраждали в зоні бойових дій і отримали в тому числі і психологічні травми. Таким чином, допомога Ізраїлю Україні зростає.

Мені, до речі, часто задають питання: мовляв, Україну цікавить допомогу з боку Ізраїлю, але що Ізраїль цікавить в Україні? Я завжди відповідаю так: все що могла, Україна вже зробила: якщо подивитися, скільки прем'єр-міністрів і президентів Ізраїлю, а також вчених і культурних діячів були вихідцями з України, починаючи з Володимира Жаботинського і Голди Меїр, то можна зробити висновок: Україна вже «підняла» Ізраїль. Так що тепер Ізраїль повинен віддавати ці борги, врешті-решт.

- Є дві точки зору: про те, що в Україні антисемітизму дуже багато, і те, що антисемітизму в Україні не існує. Що ви скажете з цього приводу?

- Я в цьому випадку часто наводжу в приклад Радянський Союз, в якому антисемітизм був на державному рівні. Євреї, скажімо так, були всюди і в усьому винні. Зараз ми черпаємо в основному інформацію з Інтернету - безумовно, там прослизають елементи антисемітизму, і навіть у мене на сторінці в соцмережах це іноді присутнє. Як ми бачимо з преси, трапляються різні антисемітські витівки щодо осквернення єврейських пам'ятників. Але я вважаю, що антисемітизм існує більше на побутовому рівні. Коли щось відбувається, це або провокація і замовлення, або якісь побутові історії з розряду «якщо в крані немає води ...».

Але я знаю, що українська влада намагаються жорстко працювати по подібного роду витівкам: відкриваються кримінальні справи. Разом з тим потрібно розуміти, що часто банально не вистачає засобів для охорони всіх об'єктів.

І ще важливо розуміти, що, на жаль, антисемітизм є скрізь - і у Франції, і в США. Вкрай важливо реагувати на кожен факт. Я знаю, що в Піттсбурзі, перед тим як сталося вбивство в синагозі (27 жовтня 2018 року під час атаки загинули 11 людей, - Ред) за місяць до цього на стіні написали «Убий жида». Якби цій події приділили належну увагу, то, можливо, цієї трагедії не сталося б. Тому дуже важливо не випустити жодного факту антисемітизму, і щоб винні були покарані.

- Недавні події в Новій Зеландії показали, що удари можуть бути спрямовані і проти послідовників інших релігій...

- Якщо ви звернули увагу, в Новій Зеландії в солідарність із загиблими мусульманами синагоги були закриті, а багато єврейських громад виступили з повною підтримкою мусульман. Євреї - добросердий і співчуваючий народ, який уміє розділяти горе і знає, що таке втрачати рідних в терактах...

- Ми спілкуємося з вами напередодні одного з головних єврейських свят - Пурима. Чи плануєте ви проводити якісь святкові заходи в Києві?

- Ми організовуємо святкування в Києві вже четвертий рік поспіль. Це стало доброю традицією. Цікава деталь: до нас на Пурим приходить відсотків 70 неєвреїв. Це добре і важливо - вони бачать, як проходить свято, бачать єврейську культуру. Це, з моєї точки зору також сприяє зближенню і дружбі з нашими народами. І бачать, що історія єврейського та українського народів певною мірою схожа. Це - історія боротьби за свою незалежність. Пригноблені народи завжди прагнули бути разом і боротися проти спільних ворогів.

Дмитро Качура